Справа № 212/8545/26
2-а/212/43/26
У Х В А Л А
05 червня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Чайкін І.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 МІСТА КРИВИЙ РІГ, третя особа: НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшов згаданий позов в якому адвокат Лівицький Олександр Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив суд: (а) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як про особу, що порушила правила військового обліку; (б) вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (в тому числі із систем"Оберіг" та "Резерв +") відомості щодо внесення інформації як про особу, що порушила правила військового обліку, що внесена відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 ; (в) сформувати та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання ?відповідно до абзацу 17 Порядку, затвердженого постановою КМУ №1487; (ґ) відкликати електронне звернення, сформоване до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставляння ОСОБА_1 територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії предметно не підсудний Покровському районному суду міста Кривого Рогу з наступних підстав.
Частиною 2 статті 55 Конституції України проголошено: кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створена система адміністративних судів.
Під підсудністю в адміністративному судочинстві розуміють розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.
Відповідно до статті 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Згідно із ч. 3 ст. 20 КАС України Вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".
При цьому, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною1 статті 20 КАС України.
Таким чином, статтею 20 КАС України (у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 року) змінено юрисдикцію адміністративних судів, зокрема, звужено предметну юрисдикцію загальних місцевих судів, як адміністративних судів.
З огляду на предмет позову та позовні вимоги ОСОБА_1 розгляд цієї справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Як встановлено, предметом спору у цій справі є оскарження позивачем внесення даних суб`єктом владних повноважень щодо відомостей у додаток "Резерв+" стосовно адміністративного затримання ОСОБА_1 і дій пов`язаних із цим.
Спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, розглядаються окружними адміністративними судами.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду саме окружним адміністративним судом, відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, оскільки дана вимога не підпадає під приписи ч. 1 та ч. 3 ст. 20 КАС України та у місцевого загального суду як адміністративного за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні повноваження визнавати протиправними дії відповідача та зобов`язувати його вчиняти дії.
Отже, Покровський районний суд міста Кривого Рогу, як адміністративний суд, не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією на даний час підсудна ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ ОКРУЖНОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДУ.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі «Конвенція») кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі «ЄСПЛ», «;Суд») у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами частини 1 статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
З наведеного вбачається, що розгляд справи адміністративним судом з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1, ст. 318 КАС України).
Правилами пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України, суд передає матеріали адміністративного позову на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного п. 4-6 ч. 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Згідно із частиною 1 статті 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Керуючись статтями 20, 29, 30, 256, 294-295, 318 КАС України, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Передати адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лівицький Олександр Миколайович, до ПОКРОВСЬКО - ТЕРНІВСЬКОГО ОБ`ЄДНАНОГО РАЙОННОГО ТЦК ТА СП МІСТА КРИВИЙ РІГ, третя особа: НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії на розгляд ДНІПРОПЕТРОВСЬКОМУ ОКРУЖНОМУ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДУ.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 05 червня 2026 року.
Суддя І. Б. Чайкін