Справа №754/2158/26 2-о/760/394/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Майстренко О.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради про встановлення факту постійного сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою прийняття спадщини,-
встановив:
Представника заявника, адвоката Одинець Л.П. яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із вищевказаною заявою.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.02.2026 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
Суддя, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За п. 5 ч. 2 ст. 293 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об`єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб`єктивних прав.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Суб`єктами звернення до суду із заявами про встановлення факту проживання однією сім`єю можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Згідно з п.п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Вивчивши заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку про те, що у відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити, оскільки зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Пунктом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 3 вищезазначеної постанови також роз`яснено, що у тому разі коли буде виявлено, що встановлення факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, заявник має звернутись у позовному провадженні з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, або з позовом про надання додаткового строку на прийняття спадщини, оскільки зі змісту заяви поданої за правилами окремого провадження вбачається спір про право.
Керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради про встановлення факту постійного сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою прийняття спадщини.
Роз`яснити заявнику її право звернення до суду в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Майстренко