КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/23204/26
Провадження № 2-а/947/189/26
УХВАЛА
05.06.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7202447 від 15.05.2026 року,
ВСТАНОВИВ:
04.06.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7202447 від 15.05.2026 року.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями були розподілені судді Калініченко Л.В.
Оглянувши матеріали справи за вказаним позовом, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини другої ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7202447 від 15.05.2026 року, та здійснивши звернення до суду з цим позовом 04.06.2026 року, вбачається що позивачем пропущено процесуальний строк для вчинення відповідної процесуальної дії з подання позову про скасування вказаної постанови, який відраховується з дати винесення відповідної постанови.
Згідно з ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви, остання не містить заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду з відповідним позовом з оскарження постанови серії ЕНА №7202447 від 15.05.2026 року, з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, підстав для поновлення та наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Частинами 1,2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наслідком чого, суд зазначає, що позивач, з огляду на подання позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, має право: надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій останній має право зазначити обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, підстави для поновлення відповідного строку та надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд одночасно зазначає, що пропуск строку передбаченого ч.5 ст. 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №240/12017/19 від 31.03.2021 року.
Додатково суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з позовної заяви позивачем пред`явлено позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та визначено відповідачем - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, без зазначенням його коду ЄДРПОУ, як юридичної особи.
Згідно з ч.2 ст.26 КАС України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За наслідком викладеного, судом встановлено, що позивачем не вірно вказано дані про відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, що підлягає уточненню позивачем.
Не зазначення позивачем коду ЄДРПОУ визначеного відповідача не лише є невідповідністю вимог статті 160 КАС України, а також впливає на визначення територіальної підсудності справи.
Поряд з цим, суд зазначає, що положення КАС України не передбачають право на визначення підсудності справи за місцезнаходженням територіальних управлінь чи філії, не зареєстрованих як юридична особа.
Отже, позивачеві за необхідне вказати вірні дані щодо відповідача по справі: повне найменування (для юридичних осіб), його місцезнаходження (для юридичних осіб); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити.
Згідно з положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст.222 КУпАП).
При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
З огляду на викладене суд вважає за необхідне зазначити, що Управління патрульної поліції в Одеській області є структурним підрозділом юридичної особи - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Суд роз`яснює, що у разі надання додаткових документів до первісно поданого до суду позову, позивачеві необхідно також надати їх копії відповідно до кількості визначених відповідачів.
Частинами 1,2 статті 169 КАС України врегульовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. 121, 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7202447 від 15.05.2026 року, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в десять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви.
Керуючись ст.169 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7202447 від 15.05.2026 року - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Калініченко Л. В.