КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
___________________________________
Справа № 756/3737/26
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11648/2026
У Х В А Л А
1 червня 2026року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., перевіривши виконання вимог статей 352, 354, 356 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Оболонського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департаменту будівництва і житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору недійсним, визнання недійним та скасування наказу, скасування свідоцтва про право власності, державної реєстрації права власності, зобов`язання вчинити дії,
установив:
ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року позовну заяву повернуто заявнику.
На вказану ухвалу судді 7 травня 2026 року ОСОБА_1 через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
8 травня 2026 року матеріали справи витребуванні з Оболонського районного суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 26 травня 2026 року.
Однак апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 додав докази направлення її копії 7
травня 2026 року до електронних кабінетів відповідачів Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» та Департаменту будівництва і житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Однак доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу ОСОБА_2 до апеляційної скарги не додано.
За таких обставин ОСОБА_1 необхідно направити копію апеляційної скарги та додані до неї матеріали відповідачу ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.7 ст. 43 ЦПК України та надати Київському апеляційному суду докази направлення.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, до апеляційної скарги документ про оплату судового збору не додано, а позивач просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що він є волонтером в благодійному фонду Святої Марії , не отримував жодних доходів з початку війни, так як є волонтером в благодійному фонді на безоплатній основі.
ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу отриманий з Дії за період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, він не отримував будь-яких доходів. В 2025 він отримував доходи, але враховуючи виконавче провадження та накладені арешти, не може ними розпоряджатись.
Також ОСОБА_1 зазначає, що він піклується про матір похилого віку та чотирьох своїх дітей.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вирішуючи питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Закон України «Про судовий збір» визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz
v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Потрібно враховувати, що відповідно до частини першої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За змістом частин першої, третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз доводів позивача про відстрочення сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для задоволення його заяви.
ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження виключних обставин для відстрочення сплати судового збору. Такими доказами могли б бути документи, що підтверджують наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Документи, які підтверджують майновий стан ОСОБА_1 та відсутність у нього доходу у 2025 році позивачем не надано.
Таким чином вважаю, що відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру судового збору
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 532грн 48 коп. (665грн 60коп. х 0,8).
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532грн 48 коп. та направити на адресу Київського апеляційного суду документ, що підтверджує оплату судового збору.
Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:
- розрахунковий рахунок [рахунок приховано]
- отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом`янський р-н/22030101
- банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
- ЄДРПОУ 37993783
- код банку отримувача 899998
- код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Оболонського районного суду міста Києва від 28 квітня 2026 року залишити без руху, надавши відповідачу строк в п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надання документу про сплату судового збору.
У разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя