ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
05 червня 2026 року Справа № 280/3377/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди, військовослужбовцю позивачу, за періоди безпосередньої участі у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_1 : з 20.10.2022 по 22.12.2022 за час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу різницю між додатковою винагородою у розмірі 100000 грн. за вище вказані періоди в розрахунку на місяць пропорційного часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незарахування позивачу пільгового стажу (один місяць служби за три) за вищезазначені бойові періоди;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 зарахувати позивачу у пільгову вислугу років у відповідному розмірі за зазначені бойові періоди відповідно до абз. 1 пп. "а" п. З постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу за період з 08.10.2022 по 07.07.2023 виходячи з бази нарахування, визначеної п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, помножений на відповідний тарифний коефіцієнт), та виплатити різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням і належним до виплати, розрахованою відповідачем на підставі тарифного коефіцієнта посади, визначеного відповідно до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Ухвалою суду від 20.04.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ухвали судді від 20.04.2026 позивачу необхідно було уточнити прохальну частину позову відповідно до вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України та чітко сформувати позовні вимоги, які передують вимогам зобов`язального характеру, зокрема, щодо вимог про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.10.2022 по 07.07.2023 виходячи з бази нарахування, визначеної п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, помножений на відповідний тарифний коефіцієнт), та виплатити різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням і належним до виплати, розрахованою відповідачем на підставі тарифного коефіцієнта посади, визначеного відповідно до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Супровідним листом від 21.04.2026 ухвалу суду від 20.04.2026 було направлено на адресу місця проживання позивача зазначену у позовній заяві.
Однак, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення: "за закінченням встановленого строку зберігання".
Ухвалою суду від 13.05.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Супровідним листом від 14.05.2026 ухвалу суду від 13.05.2026 було направлено на адресу місця проживання позивача зазначену у позовній заяві.
Однак, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення: "за закінченням встановленого строку зберігання".
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси, повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З огляду на викладене судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.
Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/3699/17, від 14.03.2019 у справі №0940/1233/18, від 28.05.2020 у справі №215/3308/18.
Суд також зауважує, що згідно частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суддя зазначає, що направивши позовну заяву до суду, позивач не звернувся у будь-який спосіб до суду, щоб дізнатись про стан її розгляду.
Відтак, суддя приходить до висновку, що незважаючи на те, що позивач став ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, у подальшому свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов`язками, не цікавившись станом розгляду його позовної заяви. Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судочинства судом.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що станом на час прийняття даної ухвали, ухвала Запорізького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 20.04.2026 не виконана, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Крім того, позивач з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків до суду не звертався, повідомлень про зміну місцезнаходження та/або нової адреси для листування суду не повідомляв.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.169, 248 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, разом з доданими до неї документами позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака