КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
05 червня 2026 року м. Київ № 755/6564/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дніпровського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Дніпровського районного суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Дніпровського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову № Б/3018 від 20 січня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ;
- закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно Ніколаєва Олексія Володимировича;
- закрити виконавче провадження ВП № 80660410, відкрите 08 квітня 2026 року головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Києві КМУ МЮ Моргуном А.В.;
- зобов`язати Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08.05.2026 адміністративну справу №755/6564/26 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.0.62026 дану справу передано на розгляд судді Лисенко В.І.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 172 КАС України виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
У розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
В одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч. 1 ст. 172 КАС України).
За змістом ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з аналізу наведених норм КАС України слідує, що, хоча позивач і наділений правом заявити кілька вимог в одній позовній заяві, реалізація такого права є обмеженою приписами частини четвертої статті 172 КАС України. Зазначена норма прямо встановлює, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше прямо не передбачено законом. Таким чином, законодавець пов`язує можливість об`єднання позовних вимог не лише з наявністю між ними фактичного чи правового зв`язку, а й з необхідністю їх розгляду в межах одного виду судочинства та єдиного процесуального порядку. У разі ж, коли заявлені вимоги за своєю правовою природою, предметом доказування або суб`єктним складом зумовлюють застосування різних процесуальних режимів судового розгляду, їх об`єднання в одному провадженні є неприпустимим, що виключає можливість спільного розгляду таких вимог у межах однієї позовної заяви.
Варто зауважити, що частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 3 частини першої статті 4 цього Кодексу міститься визначення поняття "адміністративний суд", згідно з яким - це суд, до компетенції якого зазначеним Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. За пунктом 5 цієї частини статті під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому, статтею 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на вказані норми КАС України, вирішення питання у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, за правилами КАС України, з урахуванням того, що окружні адміністративні суди не наділені повноваженнями перевіряти дії/бездіяльність суб`єктів владних повноважень стосовно правовідносин, які вчинені за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналіз змісту наведених позовних вимог свідчить, що позивач у межах однієї позовної заяви фактично поєднав вимоги різної правової природи та різного процесуального порядку розгляду, що є несумісним із приписами статей 19, 20 та 172 КАС України.
Зокрема, частина заявлених вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови № Б/3018 від 20 січня 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також закриття справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно позивача, спрямована не лише на оскарження дій суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах, а безпосередньо на з`ясування наявності чи відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, а також на оцінку законності накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Їх розгляд передбачає дослідження елементів складу правопорушення, процесуальної форми притягнення до адміністративної відповідальності, доказів вини особи та дотримання її права на захист.
Водночас, позивачем заявлено позовні вимоги про закриття виконавчого провадження ВП № 80660410 та зобов`язання Дніпровського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з грошових коштів.
У відповідності до приписів статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За таких обставин позивач фактично поєднав в одній позовній заяві вимоги, що підлягають розгляду в межах адміністративного судочинства загального характеру, та вимоги, які повинні розглядатися у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за правилами КУпАП місцевим загальним судом.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 172 КАС України, об`єднання таких вимог в одному провадженні є неприпустимим, оскільки вони підлягають розгляду в порядку різного судочинства та за різними процесуальними режимами.
Суд наголошує, що сумісний розгляд вказаних об`єднаних вимог ускладнить вирішення спору по суті, суперечитиме принципу процесуальної економії, а також не сприятиме ефективному використанню процесуальних засобів для відновлення порушеного права особи.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду позовної заяви у новій редакції у відповідності до вимог ст.160, 172 КАС України.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
у х в а л и в:
Прийняти до провадження справу №755/6564/26.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.