КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
05 червня 2026 року м. Київ № 320/23410/26
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вища школа адвокатури Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вища школа адвокатури Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:
- скасувати рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 б/н про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.08.2012 №5244, видане Київською міською КДКА) до дисциплінарної відповідальності за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 у повному обсязі та закрити провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Вища школа адвокатури Харківської області належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою для прийняття рішення від 06.05.2026 б/н про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.08.2012 №5244, видане Київською міською КДКА) до дисциплінарної відповідальності за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка.
Відділом документообігу (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду 05.06.2026 зареєстровано та передано до розгляду судді заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 б/н про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.08.2012 №5244, видане Київською міською КДКА) до дисциплінарної відповідальності за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка, до моменту вирішення даної справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 у справі №640/273/22.
Разом з тим, суд звертає увагу, що наявність ознак правомірності/протиправності рішення відповідача, що є предметом оскарження у даній справі, може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
До матеріалах заяви про забезпечення позову не додано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На переконання суду, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним з заявленими позовними вимогами, позаяк зупинення дії оскаржуваного рішення означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. від 05.06.2025 №22314) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.
Суддя Перепелиця А.М.