МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
03 червня 2026 р. № 400/5157/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
про визнання протиправним та скасування рішення від 25.12.2024, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.12.2024 року щодо припинення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії, протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу та не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату пенсії з листопада 2024 року, перерахувати розмір пенсії з 06.08.2014 року в порядку передбаченому ст. 27. 28, 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виключити з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок пенсії, виплатити компенсацію втрати частини доходу з листопада 2024 року до дати фактичної виплати пенсії на банківський рахунок, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Ухвалою від 12.05.2026 року суд залишив позовну заяву залишив без руху в зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду:
-заяви на поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;
-документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн або документів, які підтверджують підстави його звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
21.05.2026 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків, в якій просить звільнити від сплати судового збору та поновити строк звернення до суду.
Заява про поновлення строку мотивована тим, що право звернення до суду передбачено конституцією України та не може бути обмежено будь-яким часом. Також представник посилається на ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", наводить позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини. На думку представника, законодавчі норми не обмежують будь-якими строками період, протягом якого проводиться перерахунок пенсій, у разі, якщо такий не проведений у встановлені строки з вини органів Пенсійного фонду України.
Заява про звільнення від сплати судового збору мотивована тим, що згідно довідки з органу державної податкової служби України від 19.02.2026 року про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, відсутні доходи. Також згідно довідки з Інституту національного страхування Ізраїлю від 01.05.2025 року ОСОБА_3 не працює та отримує в Ізраїлі лише соціальні виплати, які не являються доходом. Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн.
Вирішуючи подані заяви, суд враховує наступне.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд, серед іншого, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.12.2024 року щодо припинення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо нездійснення перерахунку розміру пенсії з 06.08.2014 року.
Як встановлено судом, листом відповідача від 14.08.2025 року позивачу повідомлено, що на виконання рішення суду від 05.11.2021 року у справі № 400/5568/20, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06.08.2014 року. Рішенням суду на Головне управління жодних зобов`язань щодо проведення подальших перерахунків із застосуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, не покладалось.
Також повідомлено, що 25.12.2024 року прийнято рішення № 1400-0402-8/101079 про припинення виплати пенсії з 01.01.2025 року до з`ясування обставин, яке направлено листом Головного управління від 25.12.2024 року № 1400-0402-8/101079 поштовим відправленням на адресу, зазначену в електронній пенсійній справі.
Таким чином, датою, з якою суд пов`язує початок перебігу строку на звернення до суду з даним позовом, є лютий 2025 року - наступний місяць після припинення виплати пенсії.
Представник позивача подав до суду позов 08.05.2026 року, тобто більше ніж через 1 рік з дати припинення виплати пенсії.
Надаючи оцінку заявленим у заяві доводам, суд зазначає, що фактично представник позивача не наводить причини пропуску строку звернення до суду, зазначаючи про неможливість застосування встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду у цій справі.
Представник позивача не повідомив суд і не підтвердив доказами існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача.
Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 року у справі № 380/14933/22.
Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суддя враховує, що Закон № 3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 18 березня 2021 року у справі № 824/1571/19-а, в постанові від 8 листопада 2023 року у справі №120/969/23.
Наведене додаткового свідчить про те, що подана представником позивача довідка з Відомства національного страхування Ізраїлю від 01.05.2025 року не може бути розцінена, як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки надана до суду довідка свідчить лише про те, що позивач зареєстрований, як непрацююча особа, яка не має доходу, тобто посвідчує його статус, проте не вказує на наявність та розмір інших доходів ОСОБА_2 .
За аналогічних обставин, подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 12 травня 2021 року у справі №160/320/20.
Відтак, на переконання суду, довідка з Відомства національного страхування Ізраїлю від 01.05.2025 року не дає повної інформації стосовно майнового стану позивача та неможливості сплати ним судовий збір.
З огляду на зазначене вище, клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки ним не надано належних доказів, які б свідчили про його скрутний матеріальний стан позивача, а надані ним документи не містять достатньої інформації, яка повністю відображає розмір його річного доходу за попередній календарний рік.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяв представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та звільнення від сплати судового збору, відмовити.
2. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом.
3. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар