ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про витребування доказів у справі та продовження процесуального строку розгляду справи
Справа № 500/2043/26
05 червня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження процесуальні питання у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік та грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік терміном 45 днів;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік терміном 45 днів.
Ухвалою суду від 07.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строк для надання заяв по суті. Цією ж ухвалою суду зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву докази, що стосуються предмету спору, у тому числі щодо дати вручення позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені при звільненні (грошового атестату), а також щодо дати вручення або ознайомлення позивача з наказом (по стройовій частині) №26 від 25.01.2024.
24.04.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву з додатками, за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог, а також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з чим просить залишити позовну заяву без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали судової справи, дійшов висновку про наявність підстав для витребування у відповідача необхідних для розгляду судової справи доказів, а також пропозиції позивачу надати докази, з огляду на наступне.
Згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Згідно з статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з`ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Відповідно до положень статті 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (частини 1,2 цієї статті)
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. (частина 4 статті 77 КАС України)
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. (частина 5 статті 77 КАС України)
Згідно із частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Як встановлено судом, предметом позову у даній справі є незгода позивача з бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті їй при звільненні грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, які є складовими грошового забезпечення.
Враховуючи, що спірні правовідносини охоплюють період після 19 липня 2022 року, тому підлягають правовому регулюванню згідно з положеннями статті 233 КЗпП України у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-ІХ від 01.07.2022.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду з даним позовом, зазначає, що про порушення своїх прав їй стало відомо зі змісту листа - відповіді від 28.03.2026, отриманого 30.03.2026.
На виконання вимог ухвали суду від 07.04.2026 відповідачем одночасно з відзивом на позовну заяву надано до суду копію довідки - розрахунку належних видів грошового забезпечення при звільненні з військової служби ОСОБА_1 , виключеної зі списків особового складу 25.01.2024, згідно якої остання ознайомлена з такою довідкою - розрахунком, що підтверджується її особистим підписом. (арк. справи 23)
Разом з тим судом встановлено, що надана відповідачем довідка - розрахунок від 25.01.2024 не містить дати ознайомлення позивача з її змістом.
Слід зазначити, що згідно положень статей 73-76 КАС України суд при дослідженні наданих сторонами доказів має надати їм правову оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. (частина перша статті 73 КАС України)
З урахуванням наведених вище положень частини другої статті 233 КЗпП України слід вважати, що при вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом до предмета доказування належать обставини щодо конкретної дати одержання нею письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні.
Враховуючи, що з наданих відповідачем доказів у суду відсутня можливість встановити обставини щодо дати одержання (ознайомлення) позивачем довідки - розрахунку при звільненні, тому така довідка - розрахунок не є належним доказом у розумінні статті 73 КАС України.
Оскільки відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тому суд вважає за необхідне повторно зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України надати суду належні докази щодо дати одержання (ознайомлення) позивачем письмового повідомлення про нараховані та виплачені їй суми при звільненні.
Також, з метою дотримання принципу змагальності сторін, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати суду інформацію та відповідні докази щодо дати отримання (ознайомлення) нею довідки - розрахунку належних видів грошового забезпечення при звільненні з військової служби.
Згідно з статтею 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (стаття 119 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк розгляду даної адміністративної справи поза межами строків розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 77, 80, 118, 121, 242, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити процесуальний строк розгляду справи №500/2043/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України надати суду належним чином засвідчені докази щодо дати одержання (ознайомлення) ОСОБА_1 письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені при звільненні (довідки - розрахунку).
Запропонувати ОСОБА_1 надати суду інформацію та відповідні докази щодо дати отримання (ознайомлення) нею письмового повідомлення про суми, нараховані і виплачені при звільненні (довідки - розрахунку).
Встановити строк для подання до Тернопільського окружного адміністративного суду витребуваних та запропонованих до надання доказів - до 15 червня 2026 року включно.
Роз`яснити, що відповідно до частини сьомої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина восьма статті 80 КАС України).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 05 червня 2026 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.