ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 червня 2026 року Львів Справа № 260/5153/25 пров. № А/857/55012/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Димарчук Т.М.,
суддів - Москаля Р.М., Сала П.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П, Обрізка І.М. з розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 260/5153/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 260/5153/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій.
26.05.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П, Обрізка І.М.
В обґрунтування заяви зазначає, що підставою для подання цієї заяви є не окреме процесуальне рішення суду та не незгода сторони з таким рішенням, а сукупність процесуальних дій та бездіяльності колегії суддів під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, які з точки зору об`єктивного критерію безсторонності породжують обґрунтовані сумніви щодо неупередженості складу суду. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та поданими учасниками процесу документами, а тому сумніви заявника щодо безсторонності складу суду мають об`єктивний характер та підлягають перевірці у порядку, передбаченому статтями 39- 40 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 визнано заявлений відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П, Обрізка І.М. від розгляду справи №260/5153/25 необґрунтованим. Питання про вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною восьмою статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частиною одинадцятою статті 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши заявлені підстави для відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви про відвід суддів Пліша М.А., Іщук Л.П, Обрізка І.М слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як на нормативну підставу для відводу колегії суддів заявник посилається на приписи пункту 4 частини 1 статті 36 КАС, які передбачають таку підставу для відводу судді, як: наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, підставою для відводу колегії суддів є відступ колегією суддів від визначеного процесуальним законом порядку здійснення апеляційного провадження.
Варто зазначити, що наведені обставини, зокрема, зумовлені значним навантаженням Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Слід вказати, що в провадженні судді Пліша М. А. як судді - доповідача на розгляді перебуває понад 2000 судових справ.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М. під час вирішення даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Тобто, заявником не доведено, що відступ колегією від процесуальних строків у даному випадку обумовлюється упередженістю або необ`єктивністю судді, твердження про це ґрунтуються винятково на припущеннях.
Отже, доводи заявника для відводу судді не охоплюються положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України та не вважаються правомірною підставою для відводу.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід не є підставою для її задоволення. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості зазначених суддів, не встановлено.
Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Плішу М.А., Іщук Л.П., Обрізку І.М. брати участь у розгляді даної справи, чи викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності суддів.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П, Обрізка І.М. у справі №260/5153/25 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. М. Димарчук
судді Р. М. Москаль
П. І. Сало