Ширяївський районний суд Одеської області
05.06.2026 Справа №: 518/575/26 Провадження № 2/518/480/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.2026 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гуржій А.В.,
секретаря судового засідання Майнич В.О.,
за участю в режимі відеоконференції:
представника позивача адвоката Іванової Г.С.,
представника відповідача адвоката Скрипник Д.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір`ю, стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Ширяївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з матір`ю, стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі з прийняттям рішення про розгляд справи в порядку загального позовної провадження. Судом призначено підготовче засідання.
18.05.2026 року до Ширяївського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Іванова Г.С., в якій просить залишити без розгляду позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; розглядати справу з урахуванням уточнення позовної вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1/5 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягувати їх починаючи від дня пред`явлення позову до суду."
У підготовчому судовому засіданні 05.06.2026 року представник позивача підтримала заяву просила задовольнити вимоги цієї заяви.
Представник відповідача, не заперечуючи проти права позивача на подання такої заяви, вважає, що ця заява не може бути розглянута, оскільки представником відповідача 04.06.2026 року подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних сил України.
Вирішуючи питання черговості розгляду зазначених клопотань, суд виходить, з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, як встановлено ч. 1 ст. 4 ЦПК України.
Статтею 11 ЦПК України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Як визначено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зупинення провадження у справі є тимчасовою перервою в провадженні по цивільній справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин. Під час цього періоду суд не вчиняє процесуальних дій.
У відповідності до ч. 3 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Відтак, суд доходить до висновку про можливість розгляду зазначених клопотань в порядку черговості їх надходження до суду, в межах того ж судового засідання.
Вирішуючи заяву представника позивача щодо залишення частини позовних вимог без розгляду суд виходить з такого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Принцип диспозитивності є загальновизнаним принципом цивільного судочинства, відповідно до якого цивільні справи, за загальним правилом, порушуються, розвиваються, змінюються, переходять із однієї стадії процесу в іншу і припиняються під впливом, головним чином, ініціативи осіб, які беруть участь у справі.
Так, принцип диспозитивності в цивільному процесі це закріплення в нормах цивільного процесуального права положення про можливості осіб, що беруть участь у справі, розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, а також засобами їх захисту, які активно впливають на виникнення, рух та закінчення цивільного процесу з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи, те, що відповідно до принципу диспозитивності пред`явлення позову є правом позивача, приймаючи до уваги, що повноважним представником позивача подано заяву про залишення позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини без розгляду, розгляд справи по суті не розпочато, суд дійшов висновку про задоволення такої заяви представника позивача.
Щодо заяви про уточнення позовної вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років суд зазначає таке.
У позовній заяві така вимога викладена як «стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання від чоловіка-батька дитини у твердій грошовій формі у розмірі 5000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, тобто з 03.10.2026 року та стягувати їх починаючи від дня пред`явлення позову до суду».
У заяві про уточнення, така позовна вимога зазначена як «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1/5 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягувати їх починаючи від дня пред`явлення позову до суду».
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням змісту уточненої позовної вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини та раніше поданої позовної заяви, суд розцінює уточнену позовну вимогу в цій частині як зміну предмету позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Ч. 5 ст. 49 ЦПК України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Представником позивача подані до суду докази направлення заяви відповідачеві, його представнику та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог.
Отже, заява представником позивача про зміну предмета позовної вимоги подана у строк та у спосіб, визначений ЦПК України.
Судовий збір позивачем сплачений у належному обсязі.
З огляду на викладене, суд уважає за можливе задовольнити заяву представника позивача в цій частині.
Керуючись ст. ст. 12, 49, 257, 258, 260, 261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача задовольнити.
Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, та стягнення їх починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття залишити без розгляду.
Роз`яснити, що особа, позов якої було залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Прийняти уточнені позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини, як зміну предмету позову в цій частині, до розгляду в редакції «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1/5 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягувати їх починаючи від дня пред`явлення позову до суду».
Розгляд цивільної справи здійснювати з врахуванням уточнених позовних вимог у частині, які прийняті до розгляду.
Копію ухвали направити учасникам.
Роз`яснити відповідачу, що він має право протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання ухвали, надіслати суду відзив на уточнену позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, яка має бути одночасно направлена відповідачу.
Надати відповідачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечень, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Ухвала суду в частині залишення позовної вимоги без розгляу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення; в іншій частині ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 05.06.2026.
Суддя А.В. Гуржій