Справа № 202/5306/22
Провадження № 2/202/2563/2026
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Коваленко К.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу за розпискою, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу за розпискою, в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти, передані їй в якості авансу у розмірі 91 450 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2022 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.
В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 26 серпня 2022 року судом був направлений запит до Краматорської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_3 , відповідь з якої надійшла на адресу суду 30 серпня 2022 року.
Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» територіальна підсудність справ Краматорського міського суду Донецької області визначена Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою судді від 31 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження..
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2022 року у цивільній справі № 202/5306/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу за розпискою.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 січня 2026 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2022 року у справі № 202/5306/22, провадження №2/202/1980/2022 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу за розпискою - скасовано і призначено справу для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження
Позивач про час і місце слухання справи на 30.04.2026 року та 01.06.2026 року повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки з повідомленням про вручення, на вказану в позові адресу, яка повернена без виконання.Заяви щодо розгляду справи в відсутності позивача після скасування заочного рішення суду не подано. Заяв та клопотань не надійшло.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач в жодне судове засідання не з`явилася. Заяв та клопотань не надходило. Заяви про розгляд справи за відсутністю позивача суду не надано.
Відповідно до вимог ч.5 ст.223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналогічні положення закріплено в статтях 2, 13 ЦПК України.
Суд звертає особливу увагу третьої особи з самостійними вимогами, який є позивачем, на те, що метою звернення будь-якої особи до суду з позовною заявою є своєчасний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів такої особи-позивача.
Іншими словами, кожний позивач, який звертається до суду з відповідним позовом, є найголовнішою та заінтересованою особою у якнайшвидшому вирішенні його справи з метою досягнення ефективності судочинства, тобто для захисту його прав.
У іншому ж випадку, якщо процесуальна поведінка позивача свідчить про відсутність в нього такої заінтересованості та відсутність волевиявлення для своєчасного розгляду справи, є всі підстави вважати, що позивач звернувся до суду з завідомо безпідставним позовом, зловживаючи своїми правами з метою завдати шкоди правам та інтересам інших осіб.
Отже, така поведінка позивача, яка свідчить про відсутність його заінтересованості та цілеспрямованості його дій направлених на своєчасний розгляд справи, повинна розцінюватися судом як зловживання наданими йому процесуальними правами.
Діючим цивільно-правовим законодавством встановлений принцип недопустимості зловживання процесуальним правами.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача незалежно від поважності причин свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду та призводить до порушення розумних строків розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, оскільки позивач повторно не з`явилася в судове засідання, тому суд вважає за можливе залишити позовну заяву позивача ОСОБА_2 без розгляду.
Керуючись: ст.ст.44, 223, 257 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення суми авансу за розпискою - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Л.П. Слюсар