Справа №523/11830/23
Провадження №2/522/608/26
УХВАЛА
03 червня 2026 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту та договорів дарування,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 14.07.2023 року звернулась до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту та договорів дарування.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 12.12.2023 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним заповіту та договорів дарування направлена за підсудністю до Приморського районного суду міста Одеси.
За результатами автоматизованого розподілу від 16.01.2024 року справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Суворовій О.В.
Ухвалою суду від 18.01.2024 року провадження у даній справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04.06.2024 року про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_3 - Савченко В.Ю., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси Німас І.Я. № 470/24 від 05.07.2024 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та отримана суддею 08.07.2024 року.
Ухвалою суду від 18.07.2024 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання по справі на 23.09.2024 року.
До суду 23.09.2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Наседкіна О.І. до суду надійшло клопотання про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи.
У підготовче засідання 23.09.2024 року з`явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Наседкін О.І., представник ОСОБА_2 - адвокат Робулець А.А.
Оголошено перерву до 14:00 год. 23.09.2024 року.
Ухвалою суду від 23.09.2024 року призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеської Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», провадження у справі було зупинено на час проведення зазначеної експертизи.
До суду 31.01.2025 року з Одеської Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» надійшли матеріали цивільної справи №523/11830/23 разом з клопотанням про надання додаткових матеріалів та вчинення інших дій, допиту учасників справи, допиту нотаріуса, пов`язаних із проведенням посмертної судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою суду від 05.01.2026 року поновлено провадження та призначено дану справу до розгляду у підготовчому засіданні на 02.02.2026 року.
У зв`язку із замінуванням суду розгляд справи призначений на 02.02.2026 року відкладено на 18.02.2026 року.
У підготовчому засіданні 18.02.2026 року був присутній представник ОСОБА_2 - адвокат Робулець А.А., представник ОСОБА_1 - адвокат Наседкін О.І. не з`явився, надав до суду клопотання про відкладення.
Протокольною ухвалою суду, враховуючи, що судову експертизу за 2024 рік не було проведено у зв`язку з несплатою коштів, та наданням клопотання про виклик свідків, задоволено клопотання адвоката Наседкіна О.І., розгляд справи відкладено на 11.03.2026 року з метою його повторного виклику та вирішення процесуальних питань.
У підготовчому засіданні 18.02.2026 року був присутній представник ОСОБА_2 - адвокат Робулець А.А., позов не визнав в повному обсязі, вважає за можливе закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Наседкін О.І. у підготовче засідання не з`явилися, про час і місце засідання повідомлені судом належним чином. 11.03.2026 року через систему Електронний суд представник позивачки надав клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти.
Оскільки розгляд справи завчасно призначено та повідомлено учасників справи на 11.03.2026 року о 14.00 год., засідання згідно Журналу судового засідання розпочалося о 14.10 год, закінчилося о 14.20 год. Суд, враховуючи тривалий термін розгляду справи, ухвалив проводити підготовче засідання за відсутністю представника позивача. Суд звертає увагу, що клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Наседкіна О.І. про відкладання засідання без поважних причин, відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», було зареєстровано о 15.24 год., тобто після засідання.
Ухвалою суду від 18.02.2026 підготовче засідання закрито та призначено до розгляду справи по суті на 07.05.2026.
07.05.2026р представник сторін в судове засідання не з`явились. Представник позивачки адв. Наседкін О.І. не повідомив про причини неявки.
Представник відповідача -адв.Робулець А.А. подав заяву з проханням відкласти судове засідання у зв`язку з його хворобою. У зв`язку з першою неявкою представників сторін , згідно ч.2 ст.223 ЦПК України судове засідання відкладено на 03.06.2026 .
03.06.2026 р в судове засідання з`явився представник відповідача -адв.Робулець А.А.., який вважав що можливо розглянути справу без позивача і його представника. Представник позивачки адв. Наседкін О.І. в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином , про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст.ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач (представник) повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (його представника) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Судом встановлено належне і завчасне повідомлення представника позивача за позовом про час і місце судового засідання на 07.05.2026 року та 03.06.2026 року .
При цьому, представник позивача не подавав до суду заяв про розгляд справи за відсутністю сторони позивача.
Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3, 4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.
Таким чином неявка сторони позивача за зустрічним позовом позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, у зв`язку з чим неможливо вирішити справу на підставі наявних матеріалів без пояснень представника позивача.
Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).
У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення позивача та/або його представника про розгляд справи.
Поважність причин пропуску судових засідань позивачем, викладена у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача (представника) про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020р. справа №521/10136/18.
24 лютого 2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Однак, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Відповідно до рекомендацій Ради суддів України при визначенні умов роботи суду у воєнний час слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Без участі сторони позивача за позовом в судовому засіданні, враховуючи предмет позову та його підстави, без проведення судової експертизи з причин ненадання доказів, суд позбавлений належним чином встановити всі обставини справи, обґрунтованість підстав позову, та вирішити справу по суті.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
З огляду на викладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення конституційних прав всіх учасників справи на судовий захист та їх баланс, неодноразове відкладення розгляду справи буде суперечити принципу ефективності судового процесу.
Відповідно до ст.ст.13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.
З огляду на не подання заяви про розгляд справи у відсутності сторони позивача , суд вбачає наявність підстав для залишення позову - без розгляду, у зв`язку з неявкою в судове засідання представника позивача .
Керуючись ст.ст. 10-13, 43,44, 60, 62, 89, 95, 128, 31,ч. 5 ст. 223, 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258-260, 268, 295-300, 353, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту та договорів дарування, - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє повторно звернутися до суду з тотожною заявою, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 03.06.2026 року .
Суддя: Домусчі Л.В.