Справа № 755/8578/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
"05" червня 2026 р. суддя Дніпровського районного суд міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
в с т а н о в и в:
До Дніпровського районного суд міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.
Заява та додані до неї документи подані через систему «Електронний суд» представником заявника - адвокатом Бойком Є.В.
Вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно положень ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначений перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом.
Згідно пункту 7 вищевказаної частини статті, суд розглядає справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
За змістом ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
В статті 318 ЦПК України викладені вимоги до змісту заяви, згідно яких, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно вимог заяви, заявник ОСОБА_1 просить суд: «Встановити факт народження дитини чоловічої статі, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Керч Автономної Республіки Крим, Україна, матір`ю якого є громадянка російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .»
В заяві стверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебуваються у зареєстрованому шлюбі з 29.10.2022.
Проте до заяви не долучено ані копії свідоцтва про шлюб заявника чи відповідної виписки з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, ані копії паспорту ОСОБА_3 (що є необхідним для встановлення персональних даних матері дитини).
Крім того, виходячи зі змісту факту, який просить встановити заявник, ОСОБА_3 має бути вказана заінтересованою особою в цій справі, їй має бути направлена листом з описом вкладення, або вручена особисто копія заяви з доданими до неї документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
07 травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» №2217-IX від 21.04.2022, на підставі якого ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» викладена в наступній редакції: будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до змісту розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини, серед іншого, є: медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236; медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.
Разом із тим, до заяви не долучено письмової відмови у проведенні державної реєстрації народження дитини заявником, що є обов`язковою передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту народження, з урахуванням змін, внесених до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Також, заявником до заяви про встановлення факту народження не додано медичне свідоцтво про народження або його дублікату. Відсутність цього доказу унеможливлює встановлення юридичного факту народження дитини, в разі відмови у проведенні державної реєстрації народження відділом державної реєстрації актів цивільного стану.
Крім того, при зверненні заявника до органів РАЦС, останній також перевіряє, чи не проведена реєстрація народження особи.
Що стосується наведеного в тексті заяви посилання на правовий висновок, викладений у постанові Київського апеляційного суду від 03.11.2022 у справі №759/9406/22, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч.9 ст.10 ЦПК України).
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, заявнику необхідно в дводенний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків заяви заявник має подати до суду заяву про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України в новій редакції із приведенням суб`єктного стану учасників справи у відповідність до фактичних вимог заяви (зазначенням заінтересованою особою матері дитини), до якої долучити: письмову відмову органу РАЦС в державній реєстрації народження дитини, копію медичного свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 або його дублікату, копію свідоцтва про шлюб, укладений заявником з ОСОБА_3 або відповідну виписку з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та копію паспорта ОСОБА_3 .
Також долучити докази надсилання заінтересованим особам копій заяви в новій редакції та всіх доданих документів (як первісно доданих так і нових), з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 185, 260, 293, 294, 315, 317, 318 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - залишити без руху та запропонувати заявнику в дводенний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д я :