Справа № 361/2610/23
Провадження № 2/361/752/24
08.06.26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі -
головуючої судді - Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальовій М.В.,
представник позивача - Каіра Г.В.,
представник відповідача - Сторожук С.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду цивільну справу за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, припинення права власності за ОСОБА_1 та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В. від 23.07.2025р. було прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою у такій редакції: Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Броварської районної державної адміністрації Броварського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , третя особа ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, витребування земельних ділянок та призначено підготовче судове засідання на 30.10.2025р.
Заявою представника позивача від 29.10.2025р. про зміну предмету позову, було зазначено про заміну у вказаній цивільній справі неналежних відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авалон», виключення відповідача ОСОБА_7 та Броварську районну державну адміністрацію Київської області зі складу учасників справи та заміну процесуального статусу ОСОБА_1 з третьої особи - на відповідача.
Ухвалою суду від 30.10.2025 року вимоги вищевказаної заяви були задоволені.
Окрім цього, на підставі заяви представника позивача від 29.10.2025р., ухвалою суду від 30.10.2025р. було закрито провадження у справі за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авалон», ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, в частині позовних вимог Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Авалон» про витребування земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та передано справу у цій частині до Господарського суду Київської області.
Іншу частину позовних вимог призначено для продовження розгляду у підготовчому судовому засіданні ухвалою суду від 10.03.2026р.
При цьому, відповідно до змісту заяви представника позивача про зміну предмету позову від 29.10.2025р., остаточна редакція позовних вимог містила наступне: витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі: Зазимської сільської ради Броварського району Київської області земельну ділянку водного фонду з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0010 площею 1,9389 га, припинити за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку площею 19,469 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:012:0018, скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:012:0018.
27 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Сторожук С.С. надійшло клопотання про відмову у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмету позову, оскільки, на думку представника, у заяві про зміну предмету позову представник позивача посилається вже на інші обставини, ніж у позові, тобто допущено як зміну предмету позову, так і обраного способу захисту, оскільки у первинній редакції 2023 року позов поєднував у собі негаторні вимоги, у той час як у редакції від 2025 року перейшов до віндикації, а, відтак, фактично цією заявою змінюється не тільки предмет позову, а й його підстави, що є недопустимим.
Письмовими запереченнями проти задоволення вищевказаної заяви представника відповідача від 04.06.2026 року, представником позивача звернуто увагу суду на власне тлумачення стороною відповідача вимог діючого законодавства та наявну зміну лише предмету позову у даній справі.
Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, у разі надходження до суду заяви про зміну підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Суд вбачає, що звертаючись у 2023 році з позовною заявою до суду, представник позивача просив усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом їх витребування від відповідачів.
Згідно заяви про зміну предмету позову, поданої в жовтні 2025 року, представник позивача просить суд про припинення права власності за відповідачем та скасування її реєстрації на земельну ділянку площею 19,469 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:012:0018, скасування її реєстрації за ним та витребування від відповідача земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0010 площею 1,9389 га.
Отже, дослідивши редакцію первісного позову та заяву представника позивача від 29.10.2025 року про зміну предмету позову, суд вбачає, що було змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, які обгрунтовуються різними обставинами і, відповідно, спір має вирішуватись на інших правових підставах.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 22 липня 2021 року.
Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову, що надійшла на адресу суду 29 жовтня 2025 року фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача про зміну предмету позову, яка надійшла на адресу суду 29 жовтня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 258-261, 353 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Відмовити представнику позивача у прийнятті заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, припинення права власності за ОСОБА_1 та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Н.В.Писанець