Ухвала № 137181327 у справі № 2-2258/10 від 04.06.2026

Номер провадження 6/754/536/26

Справа № 2-2258/10

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зотько Т. А.,

за участі секретаря судового засідання Юхименко А. Є.,

представниця боржника Свистуленко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» приватний виконавець Телявський Анатолій Миколайович, боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник Акціонерне товариство «Дебт Форс» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Заява обґрунтована тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CL-005/331/2006 від 13.12.2006 р. суму боргу по кредиту - 133 717 грн. 72 коп., пеню за прострочення виконання зобов`язань 85 210 грн. 17 коп., штрафні санкції - 75 грн. На підставі вищевикладеного просили суд замінити сторону виконавчого провадження.

04.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці боржника надійшли заперечення на заяву про заміну сторони стягувача.

Представник заявника у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представниця боржника у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про заміну сторони стягувача, посилаючись на обставини викладені в письмових заявах, поданих суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20.10.2010 року позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість по кредитному договору № CL-005/331/2006 від 13.12.2006 р.: суму боргу по кредиту - 133 717 грн. 72 коп., пеню за прострочення виконання зобов`язань 85 210 грн. 17 коп., штрафні санкції - 75 грн.

Відповідно до даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження стягувачем у виконавчому провадженні НОМЕР_1 відкритого приватним виконавцем Телявським А. М. по справі №2-2258/10 є АТ «ОТП Банк».

12.11.2010 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу з якого вбачається, що у зв`язку із укладенням Договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н від 12 листопада 2010 року між Фактором та Клієнтом, за яким Клієнт передав Фактору права вимоги за Кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1 до даного Договору (надалі - «Кредитні договори»), укладеними між Клієнтом та позичальниками Клієнта, перелік яких міститься в Додатку № 1 до даного Договору (надалі - «Боржники»), що забезпечений іпотекою/заставою за Договорами іпотеки/застави, перелік яких міститься в Додатку № 1 до даного Договору (надалі - «Договори забезпечення»), укладеними між Клієнтом (в Договорах забезпечення іменується - «Іпотекодержатель» чи «Заставодержатель») та Боржниками/Третіми особами (в Договорах забезпечення іменуються «Іпотекодавець(вці)» чи «Заставодавець(вці)» (надалі - «Іпотекодавець/ Заставодавець)» сторони домовились про наступне: ПАТ «ОТП Банк» передає та відступає ТОВ «ОТП Факторинг Україна» сукупність прав, належних ПАТ «ОТП Банк» за Договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно.

Однак матеріали справи не містять Додатку №1 з переліком Кредитних договорів за якими було відступлено право вимоги та документів на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором № CL-005/331/2006 від 13.12.2006 року.

За умовами ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заявник просить суд замінити правонаступником ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому із примусового виконання судового рішення у справі № 2-2258/10, вибулого стягувача - ТОВ «ОТП Банк», разом з тим, доказів на підтвердження відступлення права вимоги саме за кредитним договором № CL-005/331/2006 від 13.12.2006 року, а саме Додатку №1 до вказаного договору, суду не надано. Матеріали справи та матеріали виконавчого провадження також не містять таких доказів.

Згідно з п.3.1 Договору про відступлення прав вимоги від 20.11.2010, зазначено, що цей договір починає діяти в Дату набрання чинності та діє до повного виконання усіх зобов`язань за цим Договором, якщо тільки він не буде розірваний сторонами в порядку, передбаченому цією статтею 5.

Разом з тим, відмітки про дату набрання чинності вказаним договором або будь-якого іншого застереження щодо визначення дати, з якої вказаний набув чинності, умови договору не містять.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 378, 442 ЦПК України, ст.ст. 11, 512, 514, 515 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» приватний виконавець Телявський Анатолія Миколайович, боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 08.06.2026.

Суддя: Т. А. Зотько