ЄУН: 336/3025/26
Провадження №: 2-а/336/64/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Гордейченко Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови № 311 про накладення адміністративного стягнення, у якій просить скасувати постанову т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення від 03.03.2026 № 311, прийняту відносно ОСОБА_1 , провадження у справі закрити.
Позовна заява обґрунтована тим, що 03.03.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за результатами чого винесено постанову № 311 від 03.03.2026 та притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн. За постановою 24.12.2025 на адресу військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була направлена повістка № 6224074 з пропозицією прибути 20.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних. Повістка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, але 20.01.2026 ОСОБА_1 не прибув без поважних причин. 17.02.2026 з цього приводу було складено протокол № 311.
Ухвалою судді від 06.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
В порядку ст.162 КАС України від представника відповідача, головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем 18.02.2026 ОСОБА_1 за допомогою мобільного застосунку «Резерв +» вперше оформив відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації як особа з інвалідністю, відстрочка оформлена лише після складення протоколу про адміністративне правопорушення та 03.03.2026 ОСОБА_1 виявив бажання подати заяву про те, що не оспорює дане правопорушення та згоден до притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Як підтверджено матеріалами справи та судом встановлено, згідно з роздрукованою інформацією з «Резерв +», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю II групи, діє до 21.12.2054, з уточненням даних 17.02.2026.
З постанови № 311 від 03.03.2026 т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП вбачається, що 24.12.2025 на адресу військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була направлена повістка № 6224074 з пропозицією прибути 20.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних. Повістка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, але 20.01.2026 ОСОБА_1 не прибув без поважних причин. 17.02.2026 з цього приводу було складено протокол № 311.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Статтею 72 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною шостою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною другою статті 210-1 КУпАП визначено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та діє на даний час.
Отже, на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що спірною постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 від 03.03.2026 № 311 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 17 000 грн. через те, що 24.12.2025 на адресу ОСОБА_1 була направлена повістка № 6224074 з пропозицією прибути 20.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення облікових даних, але 20.01.2026 ОСОБА_1 не прибув без поважних причин.
Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.
Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військовооблікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Матеріали справи містять роздруковані з «Резерву +» розширені дані позивача з відміткою про уточнення облікових даних 17.02.2026. Скаржник зазначає, що вищевказана інформація в роздрукованому вигляді була у нього станом на дату розгляду адміністративної справи (03.03.2026) в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З наданих позивачем доказів вбачається, що на момент винесення постанови 03.03.2026 у додатку «Резерв+» було сформовано електронний військово-обліковий документ ОСОБА_1 , який міг бути оглянутий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі змісту якого вбачається, що військово-облікові дані позивача є уточненими.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про наявність підстав для скасування постанови № 311 від 03.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №311 по справі про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 03.03.2026, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - скасувати, і закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Визначення дати складання повного рішення - 03.06.2026.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя П.В. Зарютін