У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2026 р. Справа № 344/20915/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Гороховського В.І.,
у процесі розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2781989 від 08.10.2019 року у розмірі 16202,40 грн.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 16.01.2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач не делегував свого представника в судове засідання, подав заяву (вх.№2246) про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Заява мотивована тим, що відповідач оплатила заборгованість за кредитним договором. Одночасно позивач просить вирішити питання про повернення йому судового збору.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки не повідомила.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Згідно з ч.3 ст.13 ЦПК України, учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема якщо відсутній предмет спору.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.09.2021 року у справі №638/3792/20 відступив (конкретизував) правовий висновок щодо застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №456/647/18, провадження № 61-2018св19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі №750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором, стягнення якої є предметом цього позову, у зв`язку з чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань, позивач подав заяву про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору, тому суд вважає, що провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягає закриттю на підставі вимог п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предметп спору.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
У відповідності до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 28.10.2025 року №2781989, позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 2422,40 гривень.
Відтак, враховуючи, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі відповідно ч.1 ст.255 ЦПК України, тому необхідно повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись п.2 ч.1 ст.255, ст.256 ЦПК України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі №344/20915/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (код ЄДРПОУ 43657029) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2422,40 грн., сплачений згідно платіжної інструкції в національній валюті від 28.10.2025 року №2781989.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду, в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вказана ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 08 червня 2026 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ