Справа № 682/1343/26
Провадження № 2-а/682/32/2026
У Х В А Л А
іменем України
08 червня 2026 року
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Мотонок Т.Я., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,
у с т а н о в и л а:
18.05.2026 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 19.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 123 КАС України. Як слідує зі змісту ухвали, звертаючись до суду із позовом позивач ОСОБА_1 просив суд поновити йому строк на оскарження постанови ЕНА № 7098177 від 25.04.2026 з тих підстав, що у цій справі реальна обізнаність про необхідність самостійного судового оскарження постанови серії ЕНА № 7098177 виникла у нього лише 14.05.2026 після отримання повідомлення банку про блокування рахунків, перевірки відомостей про виконавче провадження та отримання юридичного роз`яснення щодо правових наслідків постанови Київського апеляційного суду у справі № 753/13741/25, якою залишено без змін постанову Дарницького районного суду м. Києва про позбавлення позивача права керування транспортними засобами. Позивач зазначав, що він не знав про зміст судових рішень через бездіяльність адвоката, який не повідомив його про остаточне рішення по справі. На думку позивача, у цій справі причини пропуску строку є поважними, оскільки він діяв добросовісно, довірив ведення справ адвокатам, не мав спеціальних юридичних знань, не був належним чином повідомлений про ключові правові наслідки, а після фактичного виявлення проблеми 14.05.2026 невідкладно вжив заходів для судового захисту.
Разом із тим, наведені позивачем обставини не були визнані судом поважними для пропуску строку звернення до суду, оскільки спірна постанова була винесена в присутності позивача, тобто про її наявність позивачу було достовірно відомо. Такі причини як юридична необізнаність та неповідомлення адвокатами про хід ведення справ сприйняті судом критично як такі, що не є об`єктивними перешкодами у вчасному зверненні до суду. У зв"язку з чим, 19.05.2026 постановлено ухвалу про залишення позову без руху та роз"яснено вимоги ч.2 ст. 123 КАС України.
05.06.2026 на виконання ухвали суду від 19.05.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що доводи щодо причин пропуску строку могли бути сприйняті судом не в тому змісті, який позивач вкладав у ці обставини. Так, позивач не заперечує, що 25.04.2026 відносно нього була винесена постанова серії ЕНА № 7098177 за ч. 4 ст. 126 КУпАП і що про існування цієї постанови йому було відомо. Саме тому після її винесення він не залишався пасивним, не погоджувався з нею, не визнавав її законною. Навпаки, 28.04.2026, тобто в межах десятиденного строку звернення до адміністративного суду, звернувся до адвоката та уклав із ним договір про надання правової допомоги, передавши йому спірну постанову серії з метою її оскарження в судовому порядку. Причина пропуску строку полягає в тому, що позивач своєчасно передав постанову адвокату для її оскарження та обґрунтовано вважав, що відповідний адміністративний позов буде подано адвокатом у встановлений законом строк. І лише 14.05.2026 позивач вперше фактично дізнався не про саму постанову, а про те, що постанова, яку він передав адвокату для судового оскарження, не була оскаржена та вже спричинила наслідки у вигляді відкриття виконавчого провадження і блокування банківських рахунків. Позивач зазначає, що його поведінка та вжиті заходи щодо оскарження постанови свідчать про його добросовісність, активну поведінку та відсутність свідомого зволікання.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів поважності причин та обставин, на які посилається позивач. Зазначені у клопотанні про поновлення пропущеного строку та у заяві про усунення недоліків причини є очевидно неповажними.
Суд також враховує принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання встановлених законом процесуальних строків та обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно із ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно з частиною 8 вказаної статті, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
У зв`язку з тим, що позивачем не вказано інших, ніж у позові, підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з відповідними доказами, суддя приходить до висновку про відсутність перешкод у позивача для своєчасного звернення до суду, у зв`язку із чим позов підлягає поверненню на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України та ч. 4 ст. 169 КАС.
Керуючись ст.ст. 123, 169 КАС України, суддя
п о с т а н о в и л а:
Визнати неповажними причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Мотонок Т. Я.