Справа № 698/121/16-ц
Провадження № 6/698/27/26
УХВАЛА
08 червня 2026 р. cуддя Калинопільського районного суду Черкаської області Лазаренко В.В., розглянувши подання головного державного виконавця Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального УМЮУ Музиченко Т.В. про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Головний державний виконавець Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального УМЮУ Музиченко Т.В. звернулася до Калинопільського районного суду Черкаської області з поданням, в якому просить оголосити розшук боржника ОСОБА_1 .
Подання головного державного виконавця мотивоване тим, що на виконанні у Звенигородському відділі державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 73779636 щодо виконання виконавчого листа № 698/121/16-ц виданого 31.05.2017 року Катеринопільським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Катеринопільської селищної ради матеріальних збитків завданих злочином в розмірі 95579,40 грн..
Головний державний виконавець вказує, що в ході виконання рішення суду головним державним виконавцем здійснювався виїзд за адресою, яка вказана у виконавчому документі, однак фактичне місце знаходження боржника встановити не вдалося. Боржник за викликами державного виконавця жодного разу до виконавчої служби не прибув, інформації про джерела доходів не надав, рішення суду не виконує, від сплати боргу ухиляється, майно на яке можливо здійснити стягнення не має. На теперішній час місцезнаходження боржника невідоме, відомості про фактичне проживання чи перебування останнього невідомі, водночас рішення суду не виконується боржником.
З урахуванням наведеного, головний державний виконавець просить оголосити у розшук боржника ОСОБА_1 , що на думку виконавця, буде сприяти забезпеченню належного виконання рішення суду.
Учасники справи про місце, дату та час розгляду подання повідомлялися належним чином, в судове засідання не з`явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зазначене подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.05.2017 року Катеринопільським районним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 698/121/16-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Катеринопільської селищної ради матеріальних збитків завданих злочином в розмірі 95579,40 грн..
10.01.2024 року державним виконавцем Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження за № 73779636 з виконання зазначеного вище виконавчого листа.
10.01.2024, 17.10.2024 року винесено постанови про арешт коштів боржника, які направлено на виконання до банківських установ.
Під час виконання рішення суду державним виконавцем також встановлено, що згідно відповідей наданої на запити ДПС, ПФУ, МВС, інформація про податкового агента та суми доходу, а також річного доходу в Державному реєстрі відсутня; на обліку в ПФУ як пенсіонер не перебуває; в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нерухоме майно за боржником не зареєстровано.
Згідно отриманих даних боржник не отримує доходів на які можливо здійснити стягнення.
16.02.2026 року направлено виклик боржникові для явки до ВДВС (рекомендованою кореспонденцією), однак на вказану у виклику дату боржник не з`явився, причин неявки не повідомив.
Згідно акту державного виконавця від 28.04.2026р. в результаті виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що боржник за даною адресою не проживає, майна, на яке можливо звернути стягнення та яке належить боржнику відсутнє. Місце перебування ОСОБА_1 невідомо.
Такі докази державний виконавець вважав достатніми для оголошення розшуку боржника, у зв`язку із чим, керуючись ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» звернувся до суду із даним поданням.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 438 ЦПК України, розшук боржника оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Суд зазначає, що в процесі примусового виконання рішень, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений досить широким колом повноважень, які визначені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі правом на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання боржника.
Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника, є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи.
Із копії постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_1 .
Разом з тим, згідно відповіді Калинопільської селищної ради від 22.05.2026 № 02-32/2389 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований на території Калинопільської селищної територіальної громади. Згідно даних Реєстру, вищевказана особа зареєстрована в м. Бориспіль Київської області.
Враховуючи викладене, останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 є м. Бориспіль, Київської області.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що підтверджують підстави та наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника.
Разом з цим, необхідність такого заходу, як розшук боржника має бути обумовлена певними обставинами, на підтвердження яких держаним виконавцем має бути надано відповідні докази такої необхідності.
Однак, матеріали подання не містять достатніх доказів того, що державний виконавець вжив усіх необхідних заходів для встановлення фактичного місця проживання (перебування) боржника.
Відтак, з досліджених доказів вбачається, що державним виконавцем не було здійснено всіх можливих заходів щодо встановлення фактичного місця проживання (перебування) боржника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виконавець не подав до суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які би підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов`язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , чим будуть порушені його права.
За таких обставин та за відсутності належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу, суд вважає передчасним вирішення питання про оголошення розшуку боржника, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову в задоволенні подання.
Окрім того, відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 438 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання головного державного виконавця Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального УМЮУ Музиченко Т.В. про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Лазаренко