ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
02 червня 2026 року м. Житомир справа № 640/23159/20
категорія 108010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., за участі секретаря судового засідання Козлової І В.,
представниці відповідача: Мартиненко Д. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища" до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь", про визнання протиправним та скасування висновку,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі "Будівництво парку культури і відпочинку "Парк Почайна" в Оболонському районі (Реконструкція) 1 пусковий комплекс", опублікований 27 серпня 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 16; ЄДРПОУ: 40818552).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року справу № 640/23159/20 прийнято до провадження Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 16 квітня 2026 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено на 05 травня 2026 року.
У судовому засіданні у режимі відеоконференції взяла участь представниця відповідача; позивач участі свого представника не забезпечив, про причини суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань не подав. Повістка про виклик до суду надсилалась за адресою позивача, вказаною ним у позовній заяві, яка відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення повернулось до суду неврученим.
Судове засідання відкладено на 02 червня 2026 року.
02 червня 2026 року у судове засідання представник позивача також не з`явився, про причини суд не повідомив, жодних клопотань не подав як і заяви про розгляд цієї справи за відсутності позивача. Про дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином: направленням повістки про виклик за вказаною у позові адресою, відповідній даним ЄДРПОУ.
За правилами частини восьмої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Отже, суд вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання і згідно з положеннями статті 126 КАС України повістки про виклик у судові засіданні 05 травня та 02 червня 2026 року вважаються належним чином врученими позивачу.
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 55 Основного Закону кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу; обов`язковість судового рішення.
Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пунктів 1 і 2 частини другої статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною п`ятою статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондує приписам пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до яких суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Суд також зауважує, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, певної відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання у частині п`ятій статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Аналогічний правовий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду та викладений у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 20 липня 2023 року у справі № 9901/439/21, від 08 лютого 2024 року № 990/89/23.
Позивач наведених принципів не дотримався і, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судових засідань, у розумінні статей 124, 126 КАС України, у судові засідання не прибув без поважних причин.
Вирішуючи розглядати справу у судовому засіданні з викликом сторін суд керувався, насамперед, необхідністю вислухати всі сторони з метою повного з`ясування всіх фактичних обставин у справі та правильного її вирішення.
Проте позивач, як ініціатор судового провадження, представництва власних інтересів під час її розгляду не забезпечив, що, виходячи із характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, перешкоджає її розгляду.
З огляду на повторне незабезпечення позивачем прибуття свого представника у судове засідання без поважних причин, за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача та враховуючи те, що представниця відповідача не наполягає на розгляді справи по суті, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 205, 240, 266 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський центр розвитку міського середовища", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Княжна Либідь" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі "Будівництво парку культури і відпочинку "Парк Почайна" в Оболонському районі (Реконструкція) 1 пусковий комплекс", опублікованого 27 серпня 2020 року, залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено 08 червня 2026 року.
Суддя О.Г. Приходько
02.06.26