КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-з/824/352/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Цимбал Мариною Анзоріївною, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової вартості обов`язкової частки у спадщині,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просили:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , яка є матір`ю спадкодавця, у порядку спадкування за законом після смерті
ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошову компенсацію вартості 1/16 обов`язкової частки в розмірі 69 225,00 грн у квартирі АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2013 року;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , яка є рідною сестрою спадкодавця, у порядку спадкування за законом після смерті
ОСОБА_5 , грошову компенсацію вартості 1/16 обов`язкової частки
у розмірі 69 225,00 грн у квартирі АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2022 позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової вартості обов`язкової частки в спадщині задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості обов`язкової частки в розмірі 69 225,00 грн та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 692,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості обов`язкової частки в розмірі 69 225,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 692,25 грн (т. 2 а.с. 19-26).
Постановою Київського апеляційного суду від 12.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Цимбал М.А., задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2022 скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог (т. 2 а.с. 139-146).
01.07.2024 ОСОБА_2 подано заяву про винесення додаткового рішення, в якій вона просила солідарно стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 30869 грн. 30 коп.
В обгрунтування заяви вказувала, що суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, однак не здійснив розподіл судових витрат.
Разом тим, просила суд апеляційної інстанції врахувати наступні обставини:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції їй було надано правничу допомогу на суму 23755 грн. 00 коп.;
- за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції нею було сплачено судовий збір у розмірі 2077 грн. 50 коп.;
- за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 26.01.2023 по справі № 754/12387/21 (про повернення апеляційної скарги) нею було сплачено судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.;
- під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції їй було надано правничу допомогу на суму 4500 грн. 00 коп. (т. 2, 147-149).
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 11.09.2024 заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 30869,30 грн., тобто по 15434,65 грн. з кожної.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 11.09.2024 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи додаткову постанову, Верховний Суд виходив з наступних обставин в їх сукупності:
- апеляційний суд, стягуючи з позивачки - ОСОБА_3 судові витрати, не звернув уваги на те, що цивільна правоздатність останньої припинилася після її смерті;
- апеляційний суд, вказуючи про те, що позивачами не надано заперечень щодо розміру судових витрат, у порушення вимог закону, не врахував, що ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу від 20.05.2024 заперечувала щодо розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу та зазначила про те, що представник ОСОБА_2 - адвокат Цимбал М.А. не надала суду детальний опис робіт, виконаних нею, як адвокатом, та понесених нею витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги;
- апеляційним судом допущено порушення принципу змагальності сторін, оскільки ОСОБА_1 вказувала на необгрунтованість розміру судових витрат відповідачки, проте цим доводам не було надано оцінки судом апеляційної інстанції, що свідчить про порушення прав позивача.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.04.2026 витребувано у державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В. відомості про спадкоємців ОСОБА_3 , 1948 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просила: скасувати додаткову постанову щодо розподілу судових витрат у даній справі; у разі, якщо суд дійде висновку про неможливість її скасування - змінити додаткову постанову, суттєво зменшивши розмір судових витрат, покладених на неї, з урахуванням її майнового стану та принципів розумності і справедливості.
19.05.2026 до суду надійшов лист П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, в якому вона повідомляє, що згідно матеріалів спадкової справи № 1178/2023, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкоємицею за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Дібровою Л.М. від 28.03.2018 за реєстровим № 5, є дочка померлої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка ОСОБА_1 , яка є правонаступником позивачки ОСОБА_3 , у судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечувала та просила залишити її без задоволення або ж суттєво зменшити судові витрати.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістила.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява відповідачки про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачу було надано правничу допомогу на суму 23 755,00 грн.
На підтвердження зазначеного розміру понесених витрат, заявником надано:
- копії ордерів (серія КС № 911301 від 04.10.2021 на ім`я ОСОБА_6 ; серії КС № 911375 від 05.10.2021 на ім`я ОСОБА_7 ; серії КС № 374052 від 29.05.18 на ім`я ОСОБА_8 ) (т. 1 а.с. 44, 74, 93);
- копію договору про надання правничої допомоги № 29/05/18 від 29.05.2018 (т. 1 а.с 45);
- копії свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю (серії КС № 7252/10 від 07.12.2018 на ім`я ОСОБА_6 ; № 3043 від 22.10.2008 на ім`я ОСОБА_7 );
- рахунок на оплату від 01.10.2021 (т. 1 а.с. 48);
- копії квитанцій (т. 1 а.с. 48зв. т. 2 а.с. 38-44);
- копія акту приймання-передачі від 20.09.2022 на загальну суму 23 755,00 грн (т. 2 а.с. 2-3);
- копію додаткової угоди № 1/2021 від 25.09.2021 (т. 2 а.с. 4).
За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в сумі 2 077,50 грн (т. 2 а.с. 35).
За подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 26.01.2023 по справі № 754/12387/21 (про повернення апеляційної скарги) відповідачем було сплачено судовий збір в сумі 536,80 грн (т. 2 а.с. 57).
У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_2 зазначала, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції їй було надано правничу допомогу на суму 4 500,00 грн.
На підтвердження зазначеного розміру понесених витрат, заявником надано:
- копія ордеру серії АІ № 1299628 від 28.10.2022 (т. 2 а.с. 103);
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9383/10 від 30.08.2021 (т. 2 а.с.104);
- копію додаткової угоди № 2/2022 від 24.10.2022 (т. 2 а.с. 106);
- копія квитанції на суму 4 500,00 грн від 24.10.2022 (т. 2 а.с. 114).
- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 28.06.2024.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.03.2023.
Згідно з листом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 05.05.2026 згідно матеріалів спадкової справи № 1178/2023, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкоємицею за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Дібровою Л.М. від 28.03.2018 за реєстровим № 5, є дочка померлої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заперечуючи щодо задоволення заяви про розподіл судових витрат, ОСОБА_1 посилалася на те, що розмір понесених відповідачкою судових витрат є непропорційним, таким, що не відповідає принципам розумності і справедливості, і не враховує її майновий стан.
Так, як передбачено ч. 1 ст. 382 ЦПК України, у випадку скасування або зміни судового рішення суд апеляційної інстанції здійснюється розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подачу за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У відповідності до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 2077 грн. 50 коп. та судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції у розмірі 536 грн. 80 коп.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Так, згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За приписами ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28.12.2020 по справі №640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого часу адвокатом часу.
Разом з тим, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2021 в справі № 910/12876/19.
При цьому, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 в справі № 922/2685/19.
Таким чином, дослідивши перелік наданих послуг та обсяг робіт, виконаних в межах договору про надання правової допомоги, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, а також з урахуванням клопотання позивача про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій до 10000 грн. 00 коп.
Посилання позивачки ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу на те, що стороною відповідача не надано детального опису послуг, наданих адвокатом, колегія суддів відхиляє, адже, опис наданих послуг адвокатом зазначений в актах наданих послуг, наявних у матеріалах справи.
При цьому, слід зауважити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 10000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270, 381-383 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 )судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2077 (дві тисячі сімдесят сім) грн. 50 коп., судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 08 червня 2026 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова