ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 червня 2026 року, справа № 205/19350/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Кальник В.В.,
перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.02.2026 року у справі №205/19350/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.02.2026 року у справі №205/19350/25 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав 02.06.2026 року до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу (направлена поштою), в якій також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, позивач посилається на те, що він не отримував копію рішення. Також посилається на те, що у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суд у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму.
Стосовно пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Положення цієї норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку ст. 286 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.
Так, оскільки ст. 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 лютого 2019 року у справі №500/6596/17, від 17 квітня 2019 року у справі №522/17819/17, від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17 (2-а/200/1165/17), від 04 березня 2021 року у справі №352/1530/18.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення судом першої інстанції ухвалено 25.02.2026.
Як вбачається із відомостей ЄДРСР, забезпечено надання загального доступу оскаржуваного рішення - 19.03.2026.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції позивач подав лише 02.06.2026, тобто з пропуском строку, встановленого КАС України.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
У цьому контексті посилання позивача на неотримання чи неотримання вчасно судового рішення, за відсутності доказів технічних збоїв системи, свідчить лише про процесуальну пасивність скаржника. Верховний Суд неодноразово наголошував: ризики негативних наслідків вчинення чи невчинення процесуальних дій несе виключно зацікавлена сторона. Неотримання рішення суду, яке стало наслідком відсутності належного моніторингу справи, є проявом суб`єктивної байдужості, що за своєю суттю суперечить інституту поважності причин пропуску строку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення суду відсутні.
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно з частиною другою статті 298 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.02.2026 року у справі №205/19350/25, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
Апеляційну скаргу - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, надати:
- заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кальник В.В.