П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
08 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/28954/25
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025р. задоволено частково позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку хвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 року було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 року, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та неусуненням недоліків, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 було повернуто апелянту.
Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції було отримано апелянтом в системі «Електронний суд» 04.02.2026 року о 08:49 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет апелянта в системі «Електронний суд».
12.05.2026 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі №420/28954/25.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2026 року були визнані не поважними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025р. у справі №420/28954/25, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025р. у справі №420/28954/25 із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.
Роз`яснено апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду апелянт 30.05.2026 року подав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025р. у справі №420/28954/25.
У поданій заяві апелянт посилався на те, що у зв`язку з організаційними заходами в Збройних Силах України, рішенням командувача Сухопутних військ ЗСУ від 19.12.2019 року № 39140 військову частину НОМЕР_1 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з 01.01.2020 року. Починаючи з 01.10.2020 військова частини НОМЕР_2 здійснює сплату судового збору за військову частину НОМЕР_1 .
Апелянт посилався на те, що військова частини НОМЕР_2 є бюджетною організацію (не прибутковою), фінансування здійснюється з державного бюджету і проводиться в установленому порядку, який потребує затрату певного часу та наявність виділених коштів на рахунках на ці цілі. Тобто, як вказував апелянт, тривалість процедури в отриманні необхідної суми на сплату судового збору потребує більше часу для сплати суми судового збору, а враховуючи майновий/фінансовий стан, а саме відсутність коштів, зазначені обставини перешкоджають сплаті судового збору у визначенні строки у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апелянт посилався на те, що у відповідь на лист військової частини НОМЕР_1 від 29.05.26 року за вих. №607/24295, Військова частинп НОМЕР_2 надала докази відсутності відповідного фінансування та вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України в період з 18.12.25 по 22.04.2026 року.
У листі від 30.05.26 року за вих. №1153/1840, військова частина НОМЕР_2 зазначила, що було вжито всіх належних заходів щодо замовлення коштів для сплати судового збору згідно рапорту помічника командира з правової роботи - начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 полковника юстиції ОСОБА_2 за №570/р від 22.12.2025 року у справі 420/28954/25 за позовом ОСОБА_1 за напрямком 2800 «Сплата судового збору», що відображається в заявках-розрахунках , №7/ФЕС від 06.01.2026,№225/ФЕС від 06.02.2026, №426/ФЕС від 07.03.2026, №587/ФЕС від 06.04.2026. За період з 11.12.2025 по 21.04.2026 року у військовій частині НОМЕР_2 було здійснено фінансування вищим розпорядником Бюджетних коштів за напрямком КЕКВ 2800 « Сплата судового збору, виконання рішень суду». Відповідно до ПКМУ №845 від 03.08.2011 року всі надходження за напрямком КЕКВ 2800 за вказаний період було стягнуто з рахунку військової частини НОМЕР_2 Державною Казначейською службою України за безспірними списаннями, що підтверджується виписками з рахунку. Також зазначено, що судовий збір у справі 420/28954/25 було сплачено військовою частиною НОМЕР_2 21.04.2026 року згідно платіжної інструкції №797.
Наведені обставини, на думку апелянта, відчать про добросовісність поведінки апелянта та відсутність будь-якого умисного затягування процесу.
Апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження з вище викладеними підставами пропущений з поважних причин.
Крім того апелянт вважає, що оскільки обставини, що спричинили повернення апеляційної скарги усунуті, до суду апеляційної інстанції було надано докази сплати судового збору у необхідному розмірі, а також враховуючи, що апелянтом було надано докази, які підтверджують сукупність послідовних та регулярних дій з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, то наведені обставини обґрунтовують поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду.
Враховуючи зазначене апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 420/28954/25.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо оплати судових витрат.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 18.12.2025 року в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.
З апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 вперше звернулось до суду апеляційної інстанції у встановлений КАС України тридцятиденний строк.
Первинно подану військовою частиною НОМЕР_1 апеляційну скаргу було повернуто ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 року.
Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції було отримано апелянтом в системі «Електронний суд» 04.02.2026 року о 08:49 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет апелянта в системі «Електронний суд».
Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 12.05.2026 року, тобто з суттєвим зволіканням, що спростовує твердження апелянта про вжиття ним послідовних дій з метою повторного звернення за оскарженням судового рішення суду першої інстанції в найкоротші строки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, однак, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.
Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору.
Однак, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відтак суб`єкти владних повноважень, які є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
У ситуації з пропуском строків державними органами (субьєктами владних повноважень) поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів враховує суттєвість пропуску строку на апеляційне оскарження, та вважає, що наведені апелянтом обставини не можуть виправдовувати повторне звернення з апеляційною скаргою через більше ніж три місяці після її повернення судом апеляційної інстанції.
Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів також звертає увагу, що у поданому клопотанні військова частина НОМЕР_1 посилалась на те, що повторне звернення з апеляційною скаргою здійснено після усунення недоліків апеляційної скарги, а саме після отримання платіжної інструкції про сплату судового збору.
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, разом із апеляційною скаргою апелянтом була надана платіжна інструкція про сплату судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції датована 21.04.2026 року, тоді як з повторною апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 звернулась лише 12.05.2026 року, що також свідчить про необґрунтоване зволікання апелянта з поданням повторної апеляційної скарги навіть після усунення тих перешкод, які, як зазначає апелянт, не давали йому можливості у визначений КАС України строк звернутись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Військовою частиною НОМЕР_1 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов`язаний з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Колегія суддів звертає увагу на те, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Таким чином, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на допущення апелянтом необґрунтованого зволікання з повторним поданням апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.
Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В :
Визнати не поважними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025р. у справі №420/28954/25, зазначені представником апелянта у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025р. у справі №420/28954/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук