УХВАЛА
08 червня 2026 року
м. Київ
справа №183/1163/17
адміністративне провадження № К/990/24055/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 183/1163/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
17.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням: про повернення до стадії підготовчого провадження; визнання поважними причини його відсутності на засіданнях та неможливості доступу до системи Електронний суд; надання можливості у найкоротший час подати уточнену (оновлену) позовну заяву; долучити нові докази до матеріалів справи.
03.12.2025 ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 17.11.2025 про повернення до стадії підготовчого провадження, визнання поважними причини його відсутності на засіданнях та неможливості доступу до системи Електронний суд, надання можливості у найкоротший час подати уточнену (оновлену) позовну заяву, доручення доказів до матеріалів справи.
Відмовлено позивачу в прийнятті позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. (з уточненнями та доповненнями) від 04.02.2025 (надійшла до суду 17.11.2025).
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. (з уточненнями та доповненнями) від 04.02.2025 (яка надійшла до суду 17.11.2025 ) - повернуто заявнику.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
22.04.2026 постановою Третього апеляційного адміністративного суду ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 у справі №183/1163/17 залишено без змін.
На зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 26.05.2026.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною другою статті 328Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення про повернення апеляційної скарги позивач доводить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки справа стосується системної проблеми доступу до правосуддя величезної кількості осіб, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно відмовились від його прийняття з релігійних переконань.
Характер спірних правовідносин, предмет і категорію спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовчу практику, що склалася з приводу спорів цієї категорії, значну кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, також не дають підстави вважати, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у правовідносинах.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 328, пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 183/1163/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. В. Шевцова
С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій