УХВАЛА
08 червня 2026 року
м. Київ
справа №460/377/26
адміністративне провадження № К/990/24405/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Радишевської О.Р., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дій,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати грошової допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення згідно рапорту р549150 від 23.02.2025, грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням за період з 01.06.2025 по 31.12.2025 та додаткової винагороди за період з 01.07.2025 по 28.11.2025 з розрахунку 100000,00 гривень на місяць перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, отриманого при захисті Батьківщини на підставі Довідки ВЛК «КП «РОКЛ ім.Ю.Семенюка «РОР»» № 2025 0625-1533-0695-0 від 26.06.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-0722-1109-0865-0 від 22.07.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-0822-1012-5173-7 від 22.08.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-0918-1056-3653-3 від 18.09.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-1017-1208-1317-0 від 17.10.2025 та за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, отриманого при захисті Батьківщини з 14.11.2025 по 28.11.2025;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення згідно рапорту р549150 від 23.02.2025, грошове забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням за період з 01.06.2025 по 31.12.2025 та додаткову винагороду за період з 01.07.2025 по 14.11.2025 у з розрахунку 100 000,00 гривень на місяць за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, отриманого при захисті Батьківщини на підставі Довідки ВЛК «КП «РОКЛ ім.Ю.Семенюка «РОР»» №2025-0625-1533-0695-0 від 26.06.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-0722-1109-0865-0 від 22.07.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-0822-1012-5173-7 від 22.08.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-0918-1056-3653-3 від 18.09.2025, довідки гарнізонної ВЛК №2 ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСНИТИ НОМЕР_2 №2025-1017-1208-1317-0 від 17.10.2025 та за період перебування на стаціонарному лікуванні після поранення, отриманого при захисті Батьківщини з 14.11.2025 по 28.11.2025.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії В/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 01.07.2025 по 28.11.2025;
- зобов`язано В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 01.07.2025 по 28.11.2025;
- визнано протиправним дії В/ч НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.06.2025 по 31.12.2025 включно;
- зобов`язано В/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.06.2025 по 31.12.2025 включно;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, В/ч НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3194,88 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 460/377/26, повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки у встановлений апеляційним судом строк та на момент постановлення цієї ухвали, особою, яка подала апеляційну скаргу, не повністю усунуто недоліків апеляційної скарги, зокрема, матеріали справи не містили доказів повної сплати судового збору.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, В/ч НОМЕР_1 звернулася через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Суд виходить з такого.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, апелянту надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У постановах Верховного Суду у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018) від 24.02.2020, №420/4676/19 від 14.08.2020, № 320/7209/19 від 28.12.2020, № 744/658/20 від 21.02.2020 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент винесення ухвали про повернення апеляційної скарги вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 апелянтом не виконано.
Враховуючи викладене, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 у справі № 460/377/26 повернуто апелянту на підставі частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 01.04.2026 у встановлений судом строк скаржником усунуто не повному обсязі.
При цьому, Верховний Суд викладав висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 09.05.2024 у справі №140/21484/23, від 25.07.2023 у справі №160/23498/21 та інші. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у вищевказаних постановах.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків, правильно застосував положення частини другою статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
При цьому, Суд зауважує, що В/ч НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, спонукання до вчинення дій.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Л.О. Єресько О.Р. Радишевська А.Г. Загороднюк