№ 207/1223/26
№ 2/207/1733/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського, у складі головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Єрмакової Н.П., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Південного районного суду міста Кам`янського перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявила клопотання, в якому просить визнати, що справа розглядається за неналежного суб`єктного складу учасників процесу та залишити позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначила, що у даній справі позов заявлено на підставі статті 365 ЦК України, яка передбачає можливість припинення права особи на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Отже, всі співвласники квартири є безпосередніми учасниками спірних матеріальних правовідносин та мають виступати належними позивачами (співпозивачами), а не третіми особами. Натомість позивач визначив співвласників квартири третіми особами, що свідчить про неправильне визначення суб`єктного складу учасників справи та унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення без вирішення питання про належний процесуальний статус таких осіб. Тому позовна заява не відповідає ст.175 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти заявленого клопотання. Зазначила, що треті особи обізнані щодо спору та надали суду свої пояснення, повністю домовились між собою. Вказала, що відсутність конструкції «за наявності одночасно» у статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин.
Треті особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Вислухавши думку сторін, дослідивши заявлене клопотання суд приходить до наступного:
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В постанові № 671/1543/21 від 09 вересня 2024 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Суд також не в праві визначати і вказувати конкретній особі на те, щоб бути позивачем.
Крім того, підстав для залучення позивача або співпозивача ЦПК України не містить.
Також, суд зазначає, що при відкритті провадження судом перевірялась позовна заява на дотримання вимог ст.175 ЦПК України, недоліків виявлено не було.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності без розгляду.
Керуючись ст.ст. 197, 257, 260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Є. Дубовик