Справа № 405/3293/25
Провадження № 2-о/405/76/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого - судді Іванової Л.А.
при секретарі - Тарасенко Р.П., Нетесі С.М., Федченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому цивільну справу № 405/3293/25 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Департамент соціального захисту населення Кіровоградської ОДА (м. Кропивницький, вул. В.Чорновола, 38), Міністерство оборони України (м. Київ, просп. Повітрянофлотський, буд. 6), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 в порядку окремого провадження звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького з заявою, в якій просила встановити юридичний факт - факт її (заявника) проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 04 червня 2025 року відкрито окреме провадження за зазначеною заявою та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представником заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено письмові пояснення, які сформовані в системі «Електронний суд» 14.07.2025 року та зареєстровані судом за вх. № 21960, за змістом яких просив залишити заяву без розгляду, з підстав наявності спору про право, оскільки заявник не належить до кола осіб, визначених ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат.
Представником заінтересованої особи Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської ОДА подано заяву, яка зареєстрована судом 28.07.2025 року за вх. 23166, в якій зазначив, що не є заінтересованою особою та просив розгляд заяви про встановлення факту, що має юридичне значення провести без участі Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської ОДА.
Крім того, представником заінтересованої особи Міністерства оборони України також направлено письмові пояснення, які сформовані в системі «Електронний суд» 28.08.2025 року та зареєстровані судом за вх. № 26682 в яких просив відмовити в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначивши при цьому, що згідно зі ст.16-1 Закону №2011-ХІІ (в редакції на день загибелі військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_4 ): у випадках, зазначених у п.п.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого), однак заявник не відноситься до кола вищезазначених осіб, а посилається на вищезазначений пункт Закону 32011-ХІІ в іншій (попередній) редакції, крім того, заявником не підтверджено, що факт, який вона просить встановити, безпосередньо породжує юридичні наслідки щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги (оскільки вона не відноситься до кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу відповідно до ст.16-1 Закону №2011-ХІІ), на підставі чого заявлені заявником вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
В судове засідання, призначене на 11 лютого 2026 року заявник ОСОБА_1 та в її інтересах представник - адвокат Пантелеєв О.М. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1047441 від 10.05.2025 року) не з`явилися, при цьому представником заявника - адвокатом Пантелеєвим О.М. подана заява, яка зареєстрована судом 11.02.2026 року за вх. № 4628, в якій останній повідомив, що у зв`язку з невиконанням договірних умов зі сторони заявника ОСОБА_1 за згодою сторін договір на представництво його повноважень 11.02.2026 року розірвано.
На підставі зазначеного судовий розгляд справи було відкладено на 23.04.2026 року на 14 год. 00 хв. для виклику в судове засідання заявника ОСОБА_1 .
В судове засідання, яке було призначено на 23.04.2026 року заявник ОСОБА_1 не з`явилася, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлялася судом належним чином, шляхом надсилання текстового SMS повідомлення з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення та виклику, при цьому, відповідно до довідки про доставку SMS, SMS-повідомлення сформоване одержувачу ОСОБА_1 13.03.2026 року 10:12:24, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено заявником в заяві як засіб мобільного зв`язку, доставлено: 13.03.2026, 10:27:27, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи заявник не подавала, а тому судовий розгляд справи було відкладено на 04.06.2026 року на 15 год. 45 хв.
В судове засідання, яке було призначено на 04.06.2026 року заявник ОСОБА_1 повторно не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом надсилання текстового SMS повідомлення з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення та виклику, при цьому, відповідно до довідки про доставку SMS, SMS-повідомлення сформоване одержувачу ОСОБА_1 04.05.2026 року 16:21:55, на номер телефону НОМЕР_1 , доставлено: 04.05.2026, 16:35:21, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи заявник не подавала.
Таким чином, суд вважає, що заявник ОСОБА_1 судом повідомлялася належним чином про рух по справі за її заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
З огляду на викладене вище, вбачається, що належним чином повідомлена заявник ОСОБА_1 неодноразово не з`являлася у призначені судом судові засідання, поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомила, а так само не забезпечила і явку свідків в судові засідання.
Судом, в свою чергу, відзначається, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, відповідно до положень п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Також, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, в якій вона є стороною, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони, якою беззаперечно є позивач, який звернувся до суду з позовом, є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз зазначених норм процесуального Закону свідчить про те, що суд може залишити заяву без розгляду з наведеної правової підстави лише у випадку одночасного існування таких умов: 1) належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; 2) його (позивача) неявка в два і більше судові засідання поспіль; 3) неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення заяви без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання заявника, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому, заявник має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки заявника до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки заявника, суд залишає заяву без розгляду, якщо нез`явлення заявника є перешкодою для розгляду справи. Положення ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дисциплінують заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (постанова Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі 522/2301/19).
При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж заявою.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що у зв`язку з неявкою в судові засідання заявника ОСОБА_1 , яка за обставин, зазначених вище, була належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду, а так само про дату та час розгляду справи, окрім того, суд враховує відсутність заяви заявника про розгляд справи за її відсутності, суд дійшов до висновку про наявність визначених процесуальним законом підстав, а саме: належне повідомлення заявника ОСОБА_1 про день, час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності заявника, про залишення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент соціального захисту населення Кіровоградської ОДА, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, шляхом звернення до суду з даною заявою та її судовий розгляд, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України, згідно з якими, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257, ст. ст. 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Департамент соціального захисту населення Кіровоградської ОДА, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова