ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
"08" червня 2026 р. Справа № 906/1019/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бучинська Г.Б.
судді Мельник О.В.
судді Маціщук А.В.
за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 (повний текст складено 06 квітня 2026 року, суддя Шніт А.В.)
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради
до 1) Радомишльської міської ради
та до 2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради
про визнання незаконними та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 задоволено позов Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Радомишльської міської ради та до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12 липня 2019 року №6-2010/14-19-СГ яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Макалевицької, Кочерівської, Чайківської, Забілоцької сільських рад та Білокриницької селищної ради Радомишльського району Житомирської області в частині щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0001, площею 44,1543га, що знаходиться за межами населених пунктів Радомишльської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0001, площею 44,1543га.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0001, площею 44,1543га, припинивши право комунальної власності Радомишльської міської ради.
Витребувано у Радомишльської міської ради (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, Соборний майдан, буд.12; ідентифікаційний код 25923935) на користь держави в особі Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд.1; ідентифікаційний код 13576948) у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0001, в межах та конфігурації її накладення площею 3,000га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером [номер приховано]:05:000:0567 (відповідно до державного акту серії ЯЯ №073872 від 03.10.2006), відповідно до відомості обчислення площі перетину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0001 та земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:000:0567, схеми земельної ділянки утвореної внаслідок перетину земельної ділянки та каталогу координат точок меж земельної ділянки ДП "Радомишльський лісгосп АПК" в системі координат СК-63 виготовлених Житомирською філією державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Присуджено до стягнення з Радомишльської міської ради (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, Соборний майдан, буд.12; ідентифікаційний код 25923935) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) 4 542,00грн судового збору; 750,00грн витрат на виготовлення викопіювання щодо накладення земельних ділянок.
Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд.45; ідентифікаційний код 39765513) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) 7 570,00грн судового збору; 750,00грн витрат на виготовлення викопіювання щодо накладення земельних ділянок.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 травня 2026 року у справі №906/1019/25 залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 14534,40 грн. Роз`яснено скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали тягне за собою наслідки передбачені статтями 260, 261 ГПК України.
22 травня 2026 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про усунення недоліків, в якій скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №906/1019/25 до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 травня 2026 року у справі №906/1019/25 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
08 червня 2026 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Яроповець Тетяни Сергіївни надійшло клопотання, у якому скаржник просить відкрити апеляційне провадження у справі №906/1019/25, поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення остаточного судового рішення судом апеляційної інстанції.
В обґрунтування клопотання скаржник повторно просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань за відповідним напрямом видатків, наявність кредиторської заборгованості та залишок коштів у розмірі 0,00 грн, що, на думку скаржника, унеможливлює сплату судового збору у встановлений судом строк. При цьому скаржник зазначає, що не просить продовжити строк для сплати судового збору, оскільки відсутність фінансування має невизначений у часі характер, а тому вважає належним процесуальним механізмом саме відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення апеляційним господарським судом.
Колегія суддів розглядаючи вказане клопотання зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Окрім того, апеляційний господарський суд акцентує, що відповідно до пункту 37 такої постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.
Оскільки предметом спору у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для звільнення від сплати судового збору у цій справі відсутні.
Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 січня 2026 року у справі №925/1293/19 звернула увагу на необхідність індивідуальної оцінки обставин конкретної справи при вирішенні питання про звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зокрема з урахуванням фактичної можливості особи сплатити судовий збір та наслідків обмеження доступу до суду.
Водночас такі обставини мають бути доведені заявником належними та допустимими доказами, оскільки саме на особу, яка заявляє відповідне клопотання, покладається обов`язок підтвердити наявність об`єктивних перешкод для сплати судового збору.
У цій справі Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області посилається на відсутність бюджетних асигнувань, кредиторську заборгованість та залишок коштів у розмірі 0,00 грн. Однак самі по собі посилання на бюджетне фінансування, відсутність коштів за відповідним кодом економічної класифікації видатків та необхідність дотримання внутрішніх процедур державного органу не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Скаржник не надав належних доказів, які б у сукупності підтверджували неможливість сплати судового збору саме у встановлений судом строк, а також не довів, що ним вживалися всі залежні від нього заходи для забезпечення виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
При цьому обов`язок сплати судового збору є однаковим для всіх учасників судового процесу, а фінансування установи з Державного бюджету України саме по собі не звільняє таку особу від виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору та не покладає на суд обов`язку відстрочити його сплату.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, котрі викладені у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку відмови в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд постановляє відповідну ухвалу, яка надсилається скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав неусунення її недоліків суд апеляційної інстанції має переконатися, що скаржник отримав ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та мав розумний строк для сплати судового збору і подання відповідних доказів до суду.
Відповідно до частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З врахуванням того, що суд апеляційної інстанції вже відмовляв скаржнику в подібному клопотанні, надавав скаржнику можливість усунути недоліки апеляційної скарги, відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для повторного продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Судовою колегією встановлено, що станом на 08 червня 2026 року скаржником не виконано вимоги суду, зазначені в ухвалах Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 травня 2026 року та від 27 травня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху у справі №906/1019/25, зокрема не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За умовами частини 4 статті 174 ГПК України якщо особа не усунула недоліки поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з такою заявою.
Згідно частин 6, 7 статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла висновку, що скаржником не усунуті виявлені недоліки у встановлений судом строк, а саме - не подано доказів сплати судового збору у розмірі 14534,40 грн в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір", що є підставою для повернення скарги.
За таких обставин апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.
Оскільки апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через електронний кабінет, її матеріали судом заявнику не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Маціщук А.В.