печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16752/26-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.
26.03.2026 ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
27.04.2026 ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
04.06.2026, відповідно до розпорядження № 197 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід та 09.06.2026 передано справу судді Новаку Р.В.
Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Як визначено положеннями ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.
Предметом пред`явленого позову є відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, завданої Офісом Генерального прокурора, яка, на переконання позивача, полягає в умисному не внесені відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зокрема, про вчинення головою Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 кримінальних правопорушень за ознаками передбаченими ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 366 КК України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що такі обставини можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, а тому вважаю за необхідне заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи № 757/16752/26-ц за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.
Цивільну справу № 757/16752/26-ц (провадження № 2-8210/26) передати для визначення складу суду, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Новак