Є.у.н.с.509/432/26
Провадження №2/512/465/26
с-ще Саврань
"08" червня 2026 р.
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю. розглянувши можливість відкриття провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
22.01.2026 року до Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
02.02.2026 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за територіальною підсудністю до Подільського міськрайонного суду Одеської області.
Ухвалою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 18.03.2026 вказану цивільну справу передано до Савранського районного суду Одеської області для розгляду по суті.
Так, 12.05.2026 до Савранського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.
Ознайомившись із поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з акту, затвердженого 22.01.2026 року керівником апарату суду, у позовній заяві ОСОБА_1 про розірвання шлюбу відсутній один із вказаних додатків, а саме квитанції про сплату судового збору (а.с.15).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлено ставку судового збору 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328 гривні. Із розрахунку 3328 х 0,4 судовий збір дорівнює 1331,20 грн. Однак враховуючи, що позовну заяву ОСОБА_1 було подано через систему «Електронний суд» судовий збір, що мав бути сплачений складає 1064,96 грн. із розрахунку 1331,20 х коефіцієнт 0,8.
Таким чином, судовий збір за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 1064,96 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати квитанцію про сплату судового збору.
За таких обставин, позивачу необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява подана позивачкою ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд».
Частинами 5, 6, 7 статті 43 ЦПК України встановлюють, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Суд зауважує, що направлення примірника позовної заяви разом із доданими до нього документами на адресу, відмінну від місця реєстрації відповідача, призведе до не отримання останнім примірника позову, що спричинить його необізнаність зі змістом позовних вимог, відсутність можливості подати заперечення щодо позовних вимог, а відтак порушить принципи цивільного судочинства, зокрема, змагальність сторін.
Таким чином, дослідивши матеріали справи суд встановив, що до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу по справі копії позовної заяви із доданими до неї документами на належну адресу його реєстрації: АДРЕСА_1 .
Крім того, у відповідності до частини 7 статті 43 ЦПК України належними доказами направлення примірника позовної заяви разом із доданими до нього документами на адресу відповідача є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Отже, ЦПК України передбачено, що копія позову з додатками, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд», має бути надіслана відповідачу в паперовому вигляді з описом вкладення, а такий лист опису вкладення має бути долучений до позову позивачем при його подачі до суду.
За змістом пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі Правила №270), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Згідно пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 року №211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Водночас пунктом 62 Правил №270 передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема, розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» № 2722-IX від 03.11.2022 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстроване поштове відправлення, що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.
Отже, за змістом положень Правил №270 у взаємозв`язку із положеннями статті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» № 2722-IX від 03.11.2022, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення для пересилання є виданий ним відправнику розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо); разом з тим опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що, відповідно до пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документами учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. Тобто належним доказом надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
В позовній заяві зазначено, що інформація про реєстрацію Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд у відповідача відсутня.
Із вищевказаних норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
В матеріалах справи міститься опис вкладення до цінного листа де зазначено адресата ОСОБА_2 за адресою с. Кам`яне, Гайворонський район, Кіровоградська область.
Як вбачається із опису вкладення до цінного листа, що доданий до матеріалів позовної заяви, копія позовної заяви з додатками направлена ОСОБА_2 на адресу: с. Кам`яне, Гайворонський район, Кіровоградська область.
Одночасно, як вбачається із інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №2750186 що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, в графі перевірив працівник підрозділу спеціального зв`язку відсутнє прізвище працівника.
При цьому, зазначений опис вкладення до цінного листа не є доказом направлення позовної заяви за дійсною адресою реєстрації відповідача.
Зважаючи на викладене, позивач має надати суду належні докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на належну адресу відповідача.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорам - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ю. Брюховецький