УХВАЛА
про повернення позовної заяви
м. Вінниця
08 червня 2026 р. Справа№120/5322/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Заступника голови Вінницької обласної ради Івасюка І.Д. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Заступника голови Вінницької обласної ради Івасюка І.Д. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою від 21.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом:
- зазначення відомостей визначених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача або надання пояснень щодо незазначення цих обов`язкових реквізитів;
- надання доказів, що відповідна подія (особистий прийом) мала місце бути саме 20.02.2026;
- надання документу про сплату судового збору чи/або додаткових доказів на підтвердження незадовільного майнового стану;
- надати належні докази того, що стороною позивача було вжито усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідної інформації та доказів;
- надання належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви матеріалів.
14.05.2026 позивачем було подано заяву щодо виконання ухвали від 21.04.2026 року. До поданої заяви позивач долучив копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
У поданій заяві позивач також вказав, що у зв`язку із відмовою від отримання реєстраційного номеру платника податків у зв`язку із чим має право здійснювати платежі за серією та номером паспорта.
Втім, вимоги ухвали суду від 21.04.2026, в частині надання доказів, що відповідна подія (особистий прийом) мала місце бути саме 20.02.2026, надання документу про сплату судового збору чи/або додаткових доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, надання належних доказів того, що стороною позивача було вжито усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідної інформації та доказів, а також в частині надання належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви матеріалів, залишились не виконаними.
Ухвалою від 19.05.2026 року продовжено строк виконання ухвали суду від 21.04.2026 на 5 днів з дня отримання даної ухвали від 19.05.2026.
03.06.2026 року позивачем було подано заяву, у якій він зазначив, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху вважає за необхідне залишити без задоволення.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач вказав, що суддя Вінницького окружного адміністративного суду в ухвалі про залишення позовної заяви без руху надає оцінку доказам, в тому числі, їх достатності на стадії відкриття провадження у справі та зазначив, що в ухвалі суддею помилково трактуються норми частини 1 статті 161 КАС України, що в свою чергу, на переконання позивача відтерміновує розгляд його позовної заяви.
З приводу тверджень позивача слід зазначити наступне.
Положення ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Таким чином, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб`єктом владних повноважень.
Оскільки, позивач звернувся із позовною заявою, у якій самостійно вказує, що 20.02.2026 року останній мав бажання зустрітись із заступником голови Вінницької обласної ради Івасюком І.Д., однак йому повідомили, що прийом не відбудеться, у зв`язку з чим позивач здійснив виклик працівників органів Національної поліції для складення відповідної заяви.
При цьому, на підтвердження вказаних обставини, а саме: факту звернення до відповідача щодо запису на прийом до керівника або відмову у такому прийомі, виклик поліції, до позовної заяви не додано.
Також слід зазначити, що нормами ч. 5 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Також положеннями ст. 80 КАС України передбачено, що у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Однак нормами ч. 2 ст. 80 КАС України встановлено вимоги до поданого клопотання про витребування доказів.
Однак, позивач ні в позовній заяві, ні в заяві від 14.05.2026 року, ні в заяві від 03.06.2026 року не заявляв обґрунтованого клопотання про витребування доказів, оформленого у відповідності до ч. 2 ст. 80 КАС України.
Крім того, зі змісту заяви від 16.04.2026 року можна прийти до висновку, що в даному випадку мова йде не про неможливість позивача надати будь-які докази на підтвердження своїх позовних вимог, а його небажання це зробити у зв`язку з переконаннями, що у позивача відсутній такий обов`язок.
Крім того, частина 2 статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Норми статті 94 КАС України є обов`язковими для всіх письмових доказів, які подаються учасниками процесу, незалежно від стадії, на якій були подані.
Згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається із матеріалів справи, до позовної заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.01.2026 року, однак вказаний документ не завірений належним чином та поданий до суду у вигляді копії, яку позивач долучив до позовної заяви у якості доказу.
Варто зазначити, що належним засвідченням копій документів КАС України визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.
Оскільки позивач долучив до позовної заяви зазначений доказ він, в силу вимог статті 94 КАС України мав засвідчити копію поданого до суду документа. Покликання позивача на зворотне, а також про незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб`єкта такого засвідчення) відхиляються, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб`єкт, так і процедура засвідчення копій документів в цілому.
Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості засвідчення поданих до суду копій доказів дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року по справі №120/969/23.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб`єктом владних повноважень.
Крім того, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності рішень, дій чи бездіяльності, позивач повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення, дія, бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
Особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Разом з тим, в порушення положень пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, позовна заява не містять визначених процесуальним законом обов`язкових доводів, щодо порушення прав позивача.
З огляду на викладене приходжу до висновку, що позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у запропонований строк не виконав.
Крім того, у заяві від 03.06.2026 року позивач фактично відмовився від виконання вимог ухвал суду, адже вирішив залишити без задоволення ухвали від 21.04.2026 року та від 19.05.2026 року.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 21.04.2026 року залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Заступника голови Вінницької обласної ради Івасюка І.Д. про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна