ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2026 року Луцьк Справа № 140/7157/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Плат Єлизавета Ігорівна звернулася в суд із позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1195/2109 від 04.03.2026 в частині, що стосується позивача;
2) Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку та статус невійськовозобов`язаного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, та місить такі недоліки.
Відповідно до пунктів 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також слід зазначити, що відповідно до підходу, висловленому Вищим адміністративним судом України, як судом першої інстанції, відносно дотримання вимог до позовної заяви, зокрема, в ухвалі від 02.01.2015 у справі №800/590/14 (ЄДРСР №42234576), під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Позовні вимоги відповідають предмету позову.
Між тим, недоліком позову є: ненадання до позовної заяви доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги; не зазначення конкретних порушень прав позивача як суб`єкта правовідносин, у яких виник спір; відсутність обставин, якими обґрунтовує позові вимоги, відсутність належного обґрунтування позову.
Аналогічний підхід підтримано Верховним Судом України при перегляді ухвал Вищого адміністративного суду України, як судом першої інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду України від 17.03.2015 (ЄДРСР №43382432), від 24.02.2015 (ЄДРСР №43203796), від 27.01.2015 (ЄДРСР №42591485).
Крім того, відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною сьомою статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Представник позивача не надала суду копію спірного розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1195/2109 від 04.03.2026, що вказує на недотримання вимог частини сьомої статті 161 КАС України.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Статтею 7 Закону України від 03 грудня 2025 року №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2026 року - 3 328,00 грн.
Разом з тим частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, оскільки позивачем було подано позовну заяву через підсистему «Електронний суд» та заявлено позовні вимоги немайнового характеру, тому позов має бути оплачений судовим збором у сумі 1 064,96 грн (3 328,00 грн х 0,4 х 0,8).
Так до позовної заяви долучено квитанцію №56P4-K372-TB9C-5B26 від 20.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,00 грн.
Разом з тим, як вбачається із комп`ютерної системи «Діловодство спеціалізованого суду» представник позивача неодноразово зверталася до Волинського окружного адміністративного суду із аналогічними позовами 20.04.2026 справа №140/4822/26 та 25.05.2026 справа №140/6557/26. При цьому, при поданні даних позовів була використана саме квитанцію №56P4-K372-TB9C-5B26 від 20.04.2026. Дані фактичні обставини підтверджуються також довідкою Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2026.
Ухвалами суддів Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі №140/4822/26 та від 01.06.2026 у справі №140/6557/26 позовні заяви повернути позивачеві.
Таким чином квитанція №56P4-K372-TB9C-5B26 від 20.04.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,00 грн. була неодноразово використана при поданні позовних заяв в справах №140/4822/26 та №140/6557/26 та згідно вимог Закону України «Про судовий збір» судовий збір у двох справах фактично не повертався, тому суддя цей документ до уваги не бере.
Відтак позивачу слід сплатити судовий збір за ставками визначеними статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Також, відповідно до частин першої, другої статті 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
В тексті позовної заяви зазначено як третіх осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, всупереч вимог статті 49 КАС представник позивача у позовній заяві не зазначила, на чиїй стороні (позивача чи відповідача) та з якими вимогами слід залучити їх як третіх осіб у даній справі.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 160 КАС України її слід залишити без руху, надавши представнику позивача строк на усунення недоліків шляхом:
1) подання до суду розпорядження керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.03.2026 №1195/2109, яке оскаржується;
2) сплати судового збору за ставками визначеними статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI та подання до суду відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо);
3) обгрунтувати підстави залучення третіх осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_3 для участі у даній справі та з якими вимогами.
Усуваючи недоліки позовної заяви, необхідно врахувати положення частини другої статті 161 КАС України, відповідно до якої у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський