ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 червня 2026 року Справа № 160/14283/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., переглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-
У С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду, у тому числі, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказано про те, що тримісячний строк для звернення до суду з позовною заявою підлягає обчисленню з моменту спливу строку для добровільного відшкодування коштів, тобто з дня їх не відшкодування особою у місячний термін після ознайомлення з наказом, а саме 20.03.2026, оскільки з накзом від 10.12.2026 № 608 "Про припинення виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення" відповідач був ознайомлений 20.02.2026. У встановлений пунктом 2 наказу місячний строк кошти Відповідачем добровільно відшкодованими не були. З пих підстав вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 не пропущено тримісячний строк на звернення до суду з позовною заявою, так як кінцевим днем подання позовної заяви рахується 20.06.2026
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Також цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень.
Варто також врахувати правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.11.2024 у справі №420/13987/23, де суд касаційної інстанції зокрема зазначив, що саме дата прийняття наказу «Про результати службового розслідування» є датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду у вказаних правовідносинах, який в цьому випадку має становити три місяці.
Тобто, за такої позиції Верховного Суду, у контексті спірних правовідносин, датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду є дата прийняття наказу від 10.12.2026 № 608 "Про припинення виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення", а не сплив місячного строку з моменту ознайомлення відповідача із таким наказом, як про це зазначає позивач.
За викладеного, наведені в заяві про поновлення строку обставини визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інших причин пропуску строку подана до суду заява не містить.
Відповідно до частини 1 й 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
Ураховуючи наведене та зважаючи на те, що позивачем не зазначено обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення ним до суду у визначений законом строк, вказані ним причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними для поновлення строку.
Отже, подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Є. Букіна