ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
08 червня 2026 року Справа № 280/4969/26 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної
заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 28.10.2025 включно із застосуванням базового місяця березень 2018 року;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 28.10.2025 включно із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу.
Ухвалою судді від 27.05.2026 позовну заяву залишено без руху. Роз`яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України /або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду у відповідній частині не пропущений, разом із доказами на підтвердження таких обставин.
03.06.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування вказаного представник позивача зазначає, що позивач добровільно, ціною власного життя та ціною безповоротної втрати здоров`я, захищав Батьківщину від ворогу, захищав власну державу із всіма її інституціями. Окремо позивач зазначає, що внаслідок пережитих подій під час війни: тяжкі умови ведення боїв, велика кількість загиблих товаришів, постійна емоційна напруга призвели до такого стану, коли фізично або психологічно позивач не мав можливості займатися приватними справами та т.ін. Також, позивач доводить до відома суду, що позивач набув статусу інваліда 3 групи внаслідок війни. Після звільнення зі служби, позивач постійно находиться під наглядом лікарів. Окрім цього, необхідно наголосити на тому, що позивач-військовослужбовець звернувся до суду із позовною заявою про захист та поновлення власного права, яке було порушено саме державою та ще й під час війни.
Щодо вищевказаної заяви, суддя зазначає наступне.
Згідно із ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з нормами частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
До суду із цим позовом позивач звернувся тільки 21.05.2026, тобто з порушенням визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Проте, предметом позову у цій справі є вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 28.10.2025 включно, із застосуванням базового місяця березень 2018 року, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу.
Враховуючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 524/39/15-а, від 03.08.2023у справі № 280/6779/22 та рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.
Так Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 дійшов наступних висновків:
"Спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин [19 липня 2022 року] та після цього.
Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
При цьому у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що з урахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України відлік строку звернення з позовними вимогами, що стосується періоду з 19.07.2022 до скасування карантину, розпочинається 01.07.2023 та спливає 30.09.2023.
Виходячи з наведено, суддя констатує, що судова палата сформувала єдиний підхід до нових змін в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, а саме: такі зміни не поширюються на події, які мали місце до 19.07.2022. Суддя вважає цей висновок застосовним й до спірних правовідносин.
Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так позивача звільнено зі служби у відповідача з 28.10.2025.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Отже, після звільнення позивач є таким який безумовно дізнався про те, що з ним не було проведено повний розрахунок, проте із позовом звернувся лише 21.05.2026, а отже з порушенням тримісячного строку, протилежного позивачем не доведено.
Суддя враховує рішення Великої палати Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025, при цьому зазначає, що позивач звільнився зі служби, тому до нього застосовується частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України, про що було описано вище, а тому до позивача застосовується тримісячний строк звернення до суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду".
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Дослідивши зміст заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суддя приймає до уваги той факт, що позивач внаслідок пережитих подій під час війни не мав можливості займатися приватними справами. Також після звільнення зі служби, позивач постійно находиться під наглядом лікарів. На підтвердження вказаного представником позивача надано до заяви про поновлення строку звернення до суду запис Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради від 10.02.2026 №257752945/1, від 26.02.2026 №260082222/1, від 18.03.2026 №266068301/1.
Отже, з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, суддя вважає за необхідне, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою.
З врахуванням викладених обставин, суддя приходить до висновку, що заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід задовольнити.
Адміністративний позов подано з додержанням вимог ст.ст.160-161 КАС України, справа підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду, підстав для повернення чи відмови у відкритті провадження по справі не встановлено, у зв`язку з чим, провадження у справі підлягає відкриттю.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суддя вважає, що в даному випадку характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому можливо призначити справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч.3 ст. 80 КАС України витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою повного з`ясування фактичних обставин справи, необхідно витребувати у відповідача довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірні періоди із зазначенням місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців); контррозрахунок суми індексації грошового забезпечення за спірні періоди у разі заперечень з боку відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 80, 121, 171, 241, 243, 257, 260, 262 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження.
Справа розглядатиметься суддею Стрельніковою Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії наступних документів:
- довідку про розмір виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірні періоди із зазначенням місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців);
- контррозрахунок суми індексації грошового забезпечення за спірні періоди у разі заперечень з боку відповідача.
Встановити строк для подання до суду витребуваних доказів протягом 15 днів від дня одержання копії даної ухвали суду.
Роз`яснити, що згідно з частинами 6-7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_2 , що відповідно до частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту прийняття.
Суддя Н.В. Стрельнікова