ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про передачу адміністративної справи
"09" червня 2026 р. справа № 300/3579/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 55105,12 грн,
В С Т А Н О В И В:
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 55105,12 грн з підстав невідшкодування надмірно виплаченого грошового забезпечення.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Положеннями частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Так, у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
За визначенням, наведеним в пункті 3 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України, частини 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Адміністративна юрисдикція визначається Кодексом адміністративного судочинства України за допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).
Територіальна юрисдикція (підсудність) визначена параграфом 3 Глави 2 Розділу І Загальні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно приписів частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторонами в даному адміністративному процесі є позивач (суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду) - військова частина НОМЕР_1 та відповідач (фізична особа) - ОСОБА_1 .
Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь за № 2826252 від 02.06.2026), отриманих на запит по справі № 300/3579/26, адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 є село Кваси, Рахівський район, Закарпатська область.
Таким чином, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) адміністративних справ.
Вирішуючи питання щодо територіальної юрисдикції (підсудності) даної адміністративної справи, суд виходить з наступного.
На підставі Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів" в системі адміністративних судів України з 1 січня 2005 року утворено місцеві адміністративні суди, зокрема, Закарпатський окружний адміністративний суд. Додатком № 1 до зазначеного Указу визначено, що територією, на яку поширюються повноваження Закарпатського окружного адміністративного суду, є Закарпатська область.
Отже, суд приходить до висновку, що дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Закарпатського окружного адміністративного суду, який, в даному випадку, є повноважним судом, в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини поняття "суд, встановлений законом" передбачає розуміння суду, як юрисдикційного органу, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. ЄСПЛ у рішеннях наголосив, що поняття "суд, встановлений законом", стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді ("Coeme та інші проти Бельгії" №3249296, рішення від 22 червня 2000 року; "Gurov проти Молдови" №3645502, рішення від 11 липня 2006 року; "Олександр Волков проти України" №21722/11, рішення від 9 січня 2013 року; "DMD Group A.S. проти Словаччини" №1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року; "Сокуренко і Стригун проти України" №№29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року).
За змістом частини 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи неповноважним складом суду є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Згідно частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на те, що дана адміністративна справа територіально підсудна іншому адміністративному суду, суд дійшов висновку, що справу належить передати на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 26, 29, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У Х В А Л И В:
Адміністративну справу № 300/3579/26 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 55105,12 грн - передати на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду.
Згідно частини 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Матуляк Я.П.