ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
09 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2351/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
в с т а н о в и в:
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №0291743-2409-2409- UА7304017[телефон приховано] від 31.07.2023 року, яким визначено податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 32280,30 грн; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №0291744-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 31.07.2023 року, яким визначено податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 752,70 грн; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №0291746-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 31.07.2023 року, яким визначено податкове зобов`язання за 2022 рік у сумі 181,35 грн; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №0183082-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 17.04.2024 року, яким визначено податкове зобов`язання за 2023 рік у сумі 19409,57 грн; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №0183084-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 17.04.2024 року, яким визначено податкове зобов`язання за 2023 рік у сумі 775,86 грн; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області №0[телефон приховано]-2405-UА7304017[телефон приховано] від 07.04.2025 року, яким визначено податкове зобов`язання за 2024 рік у сумі 822,18 грн.
Одночасно із позовом позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду із позов, у зв`язку із тим, що оскаржувані рішення вона не отримувала, а про їх існування дізналась 12.02.2026 р. під час ознайомлення із матеріалами справи №600/414/26-а.
Ухвалою суду від 15.05.2026 р. адміністративний позов залишено без руху. Суд не прийняв доводи позивача щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду із даним позовом та звернув увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були доставлені позивачу понад шість місяців до 12.02.2026 року. Таким чином, на момент звернення до суду із даним позовом (12.05.2026 р.), шестимісячний строк для звернення до суду із даним позовом завершився, належних доказів поважності причин пропущення вказаного строку суду надано не було.
Крім того, суд вказав на обов`язку позивача надати докази сплати судового збору в розмірі 1331,20 гривень.
Позивач був повідомлений належним чином про залишення позову без руху, однак у встановлений строк не усуну недоліки позову.
За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.
Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження відповідного рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження такого рішення з поважних причин.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 140/965/18, від 06 квітня 2021 року у справі 823/2363/18 та інших.
При цьому, суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.
Строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.07.2023 р., від 17.04.2024 р. та від 07.04.2025 р., строк звернення до суду про оскарження яких становить шестимісячний строк.
Судом з`ясовано, що у матеріалах адміністративної справи №600/414/26-а наявні докази (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), які підтверджують вручення позивачу особисто оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за зареєстрованою позивачем адресою: АДРЕСА_1 . Так, податкові повідомлення-рішення №0291743-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 31.07.2023 року, №0291744-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 31.07.2023 року, №0291746-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 31.07.2023 року були вручені позивачу 16.08.2023 р. Податкові повідомлення-рішення №0183082-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 17.04.2024 року та №0183084-2409-2409-UА7304017[телефон приховано] від 17.04.2024 року, були вручені позивачу 14.05.2024 р. Податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано]-2405-UА7304017[телефон приховано] від 07.04.2025 року вручено позивачу 04.07.2025 року.
Таким чином, на момент звернення до суду із даним позовом (12.05.2026 р.), шестимісячний строк для звернення до суду із даним позовом завершився, належних доказів поважності причин пропущення вказаного строку суду надано не було.
Крім того, позивачем не усунено решта недоліків позову, про які суд зазначав в ухвалі від 15.05.2026 р.
У зв`язку із вказаним, суд вважає, що позивачем неналежно виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху та не надано належні докази на підтвердження дотримання строку звернення до суду з даним позовом, або на підтвердження поважності причин пропущення вказаних строків.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, позовну заяву та додані до неї документи необхідно повернути позивачу.
При цьому, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати позивачу.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Т.М. Брезіна