УХВАЛА
09 червня 2026 р. Справа № 520/21117/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання за участю сторін по справі № 520/21117/25 за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в оcoбi Територіального підрозділу Індустріального відділу в місті Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 520/21117/25 за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в оcoбi Територіального підрозділу Індустріального відділу в місті Харкові Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання за участю сторін по справі № 520/21117/25.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 306 суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 прийнято в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, в даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Приймаючи рішення, колегія суддів також враховує висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справіv. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року Assalino contre le Portuga, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за участю сторін відсутні.
При цьому колегія суддів зазначає, що положення ч. 2 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України надають суду апеляційної інстанції право призначити справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати саме у відкритому судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 306, 311, 321 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи № 520/21117/25 за участю сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді Присяжнюк О.В. Любчич Л.В.