У Х В А Л А
про повернення заяви
Справа №338/875/26
Провадження № 2/338/942/26
08 червня 2026 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
в с т а н о в и л а :
05 червня 2026 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про польське походження по маминій лінії. Предметом заяви є встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи у поданій заяві не зазначені.
Заява надійшла на електронну адресу суду в електронній формі, не підписана електронним підписом заявника та не підписана власноручним підписом.
ОСОБА_1 у заяві зазначає свій процесуальний статус як позивач, однак зі змісту заяви видно, що вона подана в порядку, передбаченому главою 6 ЦПК України "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що заяву слід повернути заявнику з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частинами п`ятою, шостою та восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Згідно із частиною другою статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22) викладено висновок, що суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
Згідно ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі
№ 530/544/16).
Таким чином, вказана вище заява, що надійшла до суду, є такою, що не підписана у визначений законом спосіб особою, яка її подала.
Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням викладеного заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Разом з тим, суддя роз`яснює заявнику, що повернення заяви не позбавляє його права на повторне звернення до суду з тією ж заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (буде усунуто відповідні недоліки) або ж таку заяву буде подано у паперовому вигляді з особистим підписом заявника.
Щодо дотримання правил територіальної підсудності слід зазначити наступне.
Як убачається із копії паспорта ОСОБА_1 , зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання є АДРЕСА_1 .
Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з частиною 1 статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Отже, заява про встановлення факту, що має юридичне значення може бути подана за місцем проживання заявника.
Місцем проживання заявника в цьому випадку є зареєстроване у встановленому законом порядку місце його проживання, яке відносно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК України і статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Тому слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до ст.316 Цивільного процесуального кодексу України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Керуючись ст. 260, 263, 264, 315, 316, 353-355, суддя
п о с т а н о в и л а:
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення згідно з ст. 315 ЦПК України про польське походження повернути заявнику.
Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Л.Я. Рибка