ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
05 червня 2026 року м. Львів Справа № 460/23310/25 пров. № А/857/28218/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сала П. І.,
суддів: Димарчук Т. М.,
Москаля Р. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі № 460/23310/25 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачці із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (в редакції, чинній до 11.10.2017), починаючи з 15.07.2025.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 15.07.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачці в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (в редакції, чинній до 11.10.2017), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років.
Стягнуто на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Не погодившись із цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить таке рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Ухвалою судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2026 визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області строку на апеляційне оскарження Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі № 460/23310/25 та відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення такого строку. Апеляційну скаргу Головного упраління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня отримання ухвали для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, а саме подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважних причин його пропуску.
27.05.2026 представник скаржника звернувся до суду з клопотанням, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження. Приичини пропуску обґрунтовує збоями в роботі підсистеми "Електронний суд", внаслідок чого апеляційна скарга залишилася в статусі чернетки та фактично не була подана. Крім того, вказує на те, що строк був пропущений у зв`язку з істотним навантаженням на співробітників юридичного відділу Головного управління, значною кількістю судових процесів, одночасним виконанням функцій із правового забезпечення діяльності органу, а також необхідністю ретельного аналізу судового рішення.
Вирішуючи заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 13.02.2026 в порядку письмового провадження і того ж дня доставлено в електронний кабінет відповідача.
Таким чином, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 у справі № 460/23310/25 є 17.03.2026.
Водночас апеляційна скарга подана до суду 15.05.2026, тобто з істотним (майже у два місяці) пропущенням строку на апеляційне оскарження.
Апелянт зазначає, що вперше вчасно направив апеляційну скаргу, однак з незрозумілих причин апеляційна скарга не була зареєстрована судом апеляційної інстанції. У зв`язку з цим вважає, що причиною ненадходження до суду апеляційної скарги є збій в роботі Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Оцінюючи наведені обставини, суд виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У постанові від 19.11.2024 у справі №360/200/24 Верховний Суд вирішував питання наявності/відсутності підстав для покладення негативних наслідків системної помилки в підсистемі "Електронний суд" на особу, яка звернулася у такий спосіб до суду із процесуальним документом, оформленим відповідно до вимог КАС України. Суд зробив висновок, що за загальним правилом ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, а також можливі помилки у її роботі покладаються на особу - користувача. Водночас, під час вирішення питання застосування негативних процесуальних наслідків, спричинених такою помилкою, суди мають оцінювати усі обставини у сукупності в кожному конкретному випадку, з урахуванням як причин виникнення відповідної технічної помилки, так і дій особи-користувача, пов`язаних з намаганням її усунути.
Колегія суддів зауважує, що згідно з пунктом 36 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (пункт 37 підрозділу ІІ розділу ІІІ Положення).
Відповідно до пункту 12.13 "Оскарження рішення" розділу 12 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи від 29.12.2023 № 230/ОД затвердженої ДП "Інформаційні судові системи" (далі - Інструкція) за допомогою засобів ЕС оскаржити можливо лише процесуальний документ, наявний в Кабінеті ЕС. Для оскарження рішення необхідно перейти до розділу "Мої справи" або "Документи, що надійшли від суду". Після обрання процесуального документу, який необхідно оскаржити, необхідно натиснути кнопку "Оскаржити". Після обрання потрібного способу подачі заяви: "Особисто" або "Як представник (захисник)", необхідно обрати шаблон апеляційної або касаційної скарги (в залежності від інстанції суду в якому було виготовлено оскаржуваний процесуальний документ). Подальші кроки залежать від обраного шаблону.
Згідно з пунктом 2.14 розділу 2 Інструкції після надсилання засобами ЕС процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи (пункт 2.18 розділу ІІ Інструкції).
З аналізу наведених приписів Положення про ЄСІТС та Інструкції висновується, що у разі надсилання користувачем через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" процесуальних документів до суду, в подальшому цей користувач має можливість у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи.
Суд враховує, що доводи скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження стався через технічний збій підсистеми "Електронний суд" не підтверджені належними й допустимими доказами, зокрема щодо звернення до адміністратора підсистеми задля отримання доказів того, що апеляційна скарга направлялась до суду апеляційної інстанції, а її ненадходження пов`язане саме із технічним збоєм.
Та обставина, що Головне управління, сформувавши апеляційну скаргу у відповідній підсистемі, не направило її до суду (доказів зворотного не надано) не дає підстав вважати про дотримання скаржником строку, встановленого статтею 295 КАС України, чи що такий строк пропущено з поважних причин.
Про дії, які вчиняло Головне управління з метою перевірки фактичної доставки відповідного документа та його реєстрації в суді, а в разі необхідності - повторного надсилання, також не надано.
Зазначені обставини не дають підстав для висновку, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний виключно із технічним збоєм у функціонуванні підсистеми "Електронний суд", а не обумовлюється суб`єктивними чинниками.
Суд наголошує, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного та обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
До того ж, у пункті 49 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що представник апелянта у випадку формування в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, мав змогу пересвідчитися у направленні її до Восьмого апеляційного адміністративного суду та її доставку адресату.
Водночас доказів вчинення цих дій, а також доказів щодо наявності технічних несправностей при доставці апеляційної скарги відповідачем не надано.
Щодо посилання представника відповідача на введення в Україні воєнного стану як поважну причину пропуску, то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від висновків, наведених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Розглядаючи питання про поновлення процесуальних строків, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Такі обставини мають бути підтверджені належними й допустимими доказами.
Наведене дає підстави для висновку, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.
Разом з тим доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та з клопотанням щодо поновлення такого строку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 826/17879/17.
Крім того, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22 Верховний Суд зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому суд враховує, що строк на апеляційне оскарження відповідачем пропущено істотно.
Отже, наведені відповідачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі, не пов`язані справді з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про відсутність достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків..
Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.0.2026 у справі № 460/23310/25 та не навів поважних причин його пропуску, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 295, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне скарження Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі № 460/23310/25 та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення такого строку.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі № 460/23310/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач П. І. Сало
судді Т. М. Димарчук
Р. М. Москаль