Справа № 128/17/26
УХВАЛА
08 червня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.
розглядаючи у відкритому судовомузасіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Надольська Тамара Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Учасники судового розгляду в судове засідання, призначене ухвалою суду від 11.05.2026, на 08.06.2026 о 15.30 год не з`явились.
Після призначення справи до судового розгляду позивач подав до суду письмову заяву про повернення на стадію підготовчого провадження у справі, яку мотивував тим, що ухвалою суду в особі судді Шевчук Л.П. від 24.02.2026 в межах розгляду даної справи було відмовлено у задоволенні його заяв про письмове опитування відповідача та третьої особи в порядку ст. 93 ЦПК України; задоволено витребування належним чином засвідченої копії спадкової справи №3/2022 у приватного нотаріуса Надольської Т.П., а також витребування інформації з АТ КБ «Приватбанк»; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Необхідність повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі обгрунтована позивачем потребою виправити грубі процесуальні помилки, допущені попереднім складом суду, які на думку позивача, унеможливлюють ухвалення законного та обґрунтованого рішення по суті спору, з підстав: неправомірної/надмірно формалістичної відмови у ст. 93 ЦПК України (ухвала суду від 24.02.2026); фактичного непроведення підготовчого провадження та службового підроблення обставин ухвали від 24.02.2026; свідомого введення його в оману та грубого порушення ст. 93 і ст. 234 ЦПК України; абсурдності закриття підготовчого провадження одночасно з витребуванням ключових доказів та невиконання завдань ст. 189, 197 ЦПК України; зміна складу суду як законної підстави для «вирівнювання» процесуальних можливостей сторін та виправлення помилок; очевидної невідповідності висновків ухвали від 24.02.2026 фактичним обставинам справи та спотворення судом вимог статей 197, 200 ЦПК України. За таких обставин позивач просить суд постановити ухвалу про повторне проведення підготовчого провадження (повернення до стадії підготовчого провадження) з метою виправлення процесуальних порушень, допущених ухвалою від 24.02.2026 року; призначити дату та час проведення підготовчого засідання у справі за №128/17/26 із належним та завчасним повідомленням його у спосіб, визначений законом; повторно розглянути та вирішити по суті його заяви про письмове опитування відповідача та третьої особи в порядку статті 93 ЦПК України; встановити та зафіксувати процесуально факт надходження/ненадходження до суду доказів, витребуваних ухвалою від 24.02.2026, із долученням відповідних підтверджень до матеріалів справи; надати йому строк на ознайомлення з витребуваними матеріалами спадкової справи №3/2022 та інформацією від АТ КБ «Приватбанк».
В подальшому 08.06.2026, до початку судового засідання позивач надіслав на адресу суду письмову заяву, подану в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису, про неможливість розгляду справи по суті та необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, посилаючись на вищевказані підстави та заявляючи вимоги, викладені у вищевказаній заяві, які просить вирішити по суті, а також додатково просить забезпечити його право на ознайомлення з матеріалами справи шляхом невідкладного надсилання на його електронну адресу якісних електронних копій усіх матеріалів справи, включаючи документи, подані відповідачем, її представником та приватним нотаріусом Надольською Т.П.; витребувати у представника відповідача - адвоката Жукова В.П. документи, що підтверджують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 у даній справі, у разі якщо такі документи відсутні в матеріалах справи або викликають обґрунтовані сумніви щодо належності їх оформлення.
Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 попередньо надсилав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та дану заяву не відкликав.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник про причини неявки до суду не повідомили, про судове засідання повідомлені належним чином та завчасно, згідно вимог ЦПК України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Надольська Т.П., надіслала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вирішуючи подані позивачем заяви, суд враховує наступне.
Щодо заяви позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у справі та повторного розгляду його заяв про письмове опитування відповідачки та третьої особи.
Однією із основних засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
За змістом ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми прав до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 Верховний Суд зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого судового провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадії процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже заявляючи вимоги про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
В постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
В даному випадку, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, позивачем не вказано об`єктивних та вагомих причин, які перешкодили б реалізації позивачем своїх процесуальних прав після завершення підготовчого провадження в справі.
Так, фактично, підставами такої позиції позивача є незгода з прийнятими процесуальними рішеннями попереднім складом суду, в зв`язку з чим він просить повторно розглянути його заяви про письмове опитування відповідачки та третьої особи.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, згідно якого, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Також, згідно ч. 1 ст. 222 ЦПК України, в ході судового розгляду суд уповноважений вирішувати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Суд зауважує, що заяви позивача про письмове опитування відповідачки та третьої особи, на які він посилається, вже розглянуті попереднім складом суду ухвалою від 24.02.2026, дана ухвала є чинною, відповідно, такі заяви повторному розгляду в зв`язку з заміною складу суду не підлягають та суд першої інстанції не уповноважений надавати оцінку процесуальним діям іншого складу суду, який розглядав дану справу, заперечення щодо процесуальних рішень суду, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню, можуть бути включені позивачем до апеляційної скарги на рішення суду, постановлене за наслідком розгляду справи по суті.
За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та повторного розгляду його заяв про письмове опитування відповідачки та третьої особи, а інших заяв про письмове опитування відповідачки та третьої особи для їх розгляду в порядку ст. 222 ЦПК України позивачем не подавалось, та будь-яких інших заяв чи клопотань, які підлягають до вирішення в підготовчому провадженні, позивачем після призначення справи до судового розгляду також не заявлялось.
Щодо інших вимог заяви встановити та зафіксувати процесуально факт надходження/ненадходження до суду доказів, витребуваних ухвалою від 24.02.2026, із долученням відповідних підтверджень до матеріалів справи; надати йому строк на ознайомлення з витребуваними матеріалами спадкової справи №3/2022 та інформацією від АТ КБ «Приватбанк», зокрема, шляхом невідкладного надсилання на його електронну адресу якісних електронних копій усіх матеріалів справи, включаючи документи, подані відповідачем, її представником та приватним нотаріусом Надольською Т.П.; витребувати у представника відповідача - адвоката Жукова В.П. документи, що підтверджують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 у даній справі, суд вважає необхідним роз`яснити позивачу, що вимоги про витребування доказів в справі були виконані, відповідні документи надіслані до суду та долучені до матеріалів справи, в тому числі, шляхом переведення в електронну форму та приєднання до електронної картки справи, тому в частині забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи заява позивача підлягає до вирішення не шляхом постановлення письмової ухвали за заявленими вимогами, а шляхом надання позивачу права на ознайомлення з матеріалами справи в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814 (з подальшими змінами та доповненнями), а вимоги про витребування у представника відповідача документів, що підтверджують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 у даній справі, підлягають до вирішення шляхом перевірки наданих документів на підтвердження його повноважень, що передбачені ст. 62 ЦПК України.
Та з метою надання можливості позивачу ознайомитись з матеріалами справи в передбаченому вищевказаною Інструкцією порядку, суд вважає необхідним в судовому розгляді оголосити перерву та повідомити учасників судового розгляду про наступне судове засідання.
Також суд наголошує, що відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 2, 13, 43, 209, 222, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні вимог заяви позивача ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження та повторний розглядзаяв про письмове опитування відповідачки ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Тамари Петрівни в порядку ст. 93 ЦПК України.
З метою надання можливості позивачу ознайомитись з матеріалами справи, оголосити перерву в судовому розгляді, наступне судове засідання призначити на 09.07.2026 о 12:00 год, про що повідомити учасників судового розгляду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 08.06.2026.
Суддя: