ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про витребування доказів
09 червня 2026 року м. Полтава Справа № 440/2845/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., дослідивши у письмовому провадженні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої просить: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 25.12.2024 по 25.06.2025, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю виключення зі списків особового складу частини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року №100; стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 25.12.2024 по 25.06.2025, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю виключення зі списків особового складу частини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року №100 у розмірі 239887,38 грн.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву разом з доказами в його обґрунтування та усіма матеріалами які були взяті до уваги при прийнятті спірного рішення. Витребувано від відповідача: докази на підтвердження включення та виключення позивача з особового складу; відомості про середньомісячне та середньоденне грошове забезпечення; загального розміру належних позивачеві при звільненні виплат; докази на підтвердження загального розміру належних позивачеві при звільненні виплат та виплаченої позивачу суми на виконання рішення суду у справі №440/2716/25 разом із датою такої виплати; належним чином засвідчені копії звернень позивача стосовно нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачу; інших матеріалів, що стосуються цього позову.
Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 календарних днів від дати постановлення даної ухвали судом.
15 травня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, однак станом на 09 червня 2026 року відповідачем вимоги ухвали суду від 17 березня 2026 року в частині витребуваних доказів не виконані.
Також, 08 червня 2026 року на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, відповідно до якого останній просив витребувати чином засвідчені від військової частини НОМЕР_2 належним копії таких доказів: довідку про розмір середньомісячного та середньоденного грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 за жовтень-листопад 2024 року, розраховану з урахуванням усіх сум, нарахованих на виконання рішення суду у справі № 440/2716/25 (включаючи індексацію грошового забезпечення); детальний розрахунок середньоденного грошового забезпечення за зазначений період з урахуванням рішення у справі №440/2716/25.
Згідно з ч.4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно із частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Положеннями частин 1-2 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Крім того, суд звертає увагу уповноважених осіб відповідача, що у випадку не виконання вимог суду, які визначені в ухвалах без надання належних та допустимих доказів в обґрунтування поважності причин невиконання вказаних вимог суду, вказані дії можуть бути розцінені судом, як неповага відповідача до суду та інших учасників судового процесу, а також, як зловживання представниками відповідача своїми процесуальними правами та обов`язками, в результаті чого чуд має право вжити заходи судового реагування з метою притягнення винних осіб до відповідальності за вказані дії.
Частиною першою статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.
Виходячи з викладеного, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне повторно витребувати у відповідача докази по справи з урахуванням клопотання позивача про витребування доказів по справі.
Керуючись статтями 9, 79, 80, частиною 3 статті 243, статтею 248 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Повторно витребувати від відповідача:
докази на підтвердження включення та виключення позивача з особового складу;
відомості про середньомісячне та середньоденне грошове ОСОБА_2 за жовтень-листопад 2024 року, розраховану з урахуванням усіх сум, нарахованих на виконання рішення суду у справі № 440/2716/25 (включаючи індексацію грошового забезпечення);
детальний розрахунок середньоденного грошового забезпечення за зазначений період з урахуванням рішення у справі №440/2716/25;
загального розміру належних позивачеві при звільненні виплат;
докази на підтвердження загального розміру належних позивачеві при звільненні виплат та виплаченої позивачу суми на виконання рішення суду у справі №440/2716/25 разом із датою такої виплати;
належним чином засвідчені копії звернень позивача стосовно нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачу;
інших матеріалів, що стосуються цього позову.
Витребувані докази по справі надати до суду у десятиденний строк з дати отримання даної ухвали суду.
Роз`яснити, що у разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Згідно частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень. Попередити про те, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом, та може бути підставою для реагування суду в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України та застосуванням заходів процесуального примусу передбачених Главою 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надати учасникам справи дозвіл на подання до суду заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів у паперовій формі.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя І.Г. Ясиновський