Справа № 361/3910/21
Провадження № 2/361/192/24
10.06.2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Гізатуліної Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І., Ковандри А.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,
УСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2021 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Дутчаку І.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 липня 2023 року о 14 год. 35 хв.
Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 04 серпня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2025 року справу прийнято до провадження у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 11 грудня 2025 року о 12 год. 00 хв.
За адресою місця проживання позивачки засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 11 грудня 2025 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній».
Розгляд справи 11 грудня 2025 року не відбувся у зв`язку із відключенням електроенергії в судді та призначений 02 лютого 2026 року о 14 год. 00 хв.
За адресою місця проживання позивачки засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 02 лютого 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній».
Розгляд справи 02 лютого 2026 року не відбувся у зв`язку із відключенням електроенергії в судді та призначений 25 березня 2026 року о 17 год. 00 хв.
За адресою місця проживання позивачки засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 25 березня 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній».
Розгляд справи 25 березня 2026 року не відбувся у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої судді та призначений 06 травня 2026 року о 15 год. 00 хв.
За адресою місця проживання позивачки засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 06 травня 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній».
У зв`язку із неявкою позивачки у судове засідання 06 травня 2026 року розгляд справи перенесено на 05 червня 2026 року о 09 год. 00 хв. Причини неявки суду невідомі.
За адресою місця проживання позивачки засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 05 червня 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній».
У судове засідання 05 червня 2026 року позивачка повторно не з`явилась, причини неявки суду невідомі. У матеріалах справи наявні докази щодо інформування її про дату розгляду справи.
Відповідач, її представник у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.
Днем вручення судової повістки є, зокрема день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частинами 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Суд встановив, що позивачка про розгляд справи повідомлялась судом завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Після проведення повторного автоматизованого розподілу справи 04 серпня 2025 року та прийняття справи до провадження суддею Гізатуліною Н.М. 11 серпня 2025 року позивачка жодних клопотань не подавала, про причини неявки у судові засідання 11 грудня 2025 року, 02 лютого 2026 року, 25 березня 2026 року, 06 травня 2026 року та 05 червня 2026 року не повідомляла.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України, Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії та інші).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, встановивши, позивачка, як особа, яка ініціювала судовий процес розглядом справи протягом тривалого часу не цікавиться, на виклики до суду не реагує, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи до суду не з`являється, клопотань про перенесення розгляду справи не подавала, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Щодо заходів забезпечення позову
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Відповідно до ч. 9, 10, 11 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позовну заяву залишено без розгляду, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07 травня 2021 року підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 43, 158, 223, 257, 260-261, 353-355 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики - залишити без розгляду.
Заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2021 року зберігають свою дію до набрання законної сили ухвалою суду про залишення позову без розгляду.
Після набрання законної сили ухвалою суду про залишення позову без розгляду, заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2021 року - скасувати.
Після набрання цією ухвалою законної сили її копію направити до органу, який виконував ухвалу про забезпечення позову, для здійснення відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна