Ухвала
09 червня 2026 року
м. Київ
справа № 758/5326/20
провадження № 61-16450вд23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крат В. І. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна власником із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
20 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 подавав заяви про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В., у задоволенні яких ухвалами Верховного Суду від 11 вересня 2025 року та від 25 вересня 2025 року відмовлено.
28 травня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про відвід судді-доповідача Пророка В. В. від участі у розгляді справи за його скаргою на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Заява мотивована тим,що після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2025 року № 656/0/226-26, справу передано колегії судів у складі: Пророк В. В. (суддя-доповідач), Калараш А. А. та Литвиненко І. В. Станом на момент подання заяви про відвід строк розгляду касаційної скарги триває 2 роки та 6 місяців, що на думку ОСОБА_1 , не може вважатися розумним строком навіть під час воєнного стану, оскільки обмежує доступ до правосуддя. ОСОБА_1 зазначає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) колегія суддів у такому складі в 2026 році не розглянула жодної касаційної скарги по суті з прийняттям постанови та не прийняла жодної ухвали щодо розгляду цивільних справ. 05 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про пришвидшення розгляду справи, однак 05 травня 2026 року отримав відповідь за підписом секретаря Третьої судової палати, без повідомлення причин порушення розумного строку розгляду скарги. Отже, об`єктивних підстав не існує, тому що колегія суддів самоусунулась від розгляду справи. ОСОБА_1 зазначає, що вже звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо порушень колегією суддів під головуванням судді Пророка В. В. Згідно довідки КЦС, наданої дисциплінарному інспектору, у судді Пророка В. В. з 2023 по 2026 рік найнижче навантаження серед суддів. З огляду на викладене, ОСОБА_3 зазначає, що суддя Пророк В. В. має вочевидь невелике навантаження у порівнянні з іншими суддями Касаційного цивільного суду. Отже, об`єктивних підстав для порушення встановлених ЦПК України строків розгляду касаційної скарги у судді-доповідача немає. Таким чином, суддя-доповідач Пророк В. В., маючи найменше навантаження, безпідставно затягнув або не вжив належних організаційних заходів щодо розгляду касаційної скарги протягом строку, встановленого законом. Тобто, суддя Пророк В. В. не забезпечив своєчасний розгляд касаційної скарги, чим порушив право позивача на доступ до правосуддя. Посилаючись на зазначене, заявник заявляє відвід судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророку В. В.
До заяви ОСОБА_4 додано: відповідь Верховного Суду від 05 травня 2026 року на клопотання про пришвидчення; відповідь Верховного Суду до ВРП від 11 березня 2026 року; довідку Верховного Суду для ВРП про надходження та розгляд звернень і справ колегією суддів; роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2026 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. та передано її для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина друга та третя статті 40 ЦПК України).
09 червня 2026 року на виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді Верховного Суду Пророку В. В. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Крату В. І.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі (частина сьома статті 40 ЦПК України).
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. свідчить, що доводи ОСОБА_1 щодо умисного порушення суддею-доповідачем Пророком В. В. встановлених ЦПК України строків розгляду касаційної скарги, обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами і не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Пророка В. В. Тому у задоволенні заяви про відвід потрібно відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат