КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
09 червня 2026 року м. Київ № 320/23380/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу у розмірі 14 831,85 грн, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 14 831,85 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За результатом розгляду позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Питання щодо правозастосування цієї норми вже досліджувалося Верховним Судом, який у постанові від 21 серпня 2025 року у справі № 120/14874/24 зазначив таке:
«...фактично зазначена норма встановлює процесуальне обмеження для суб`єкта владних повноважень: він не може подати до суду позов про стягнення боргу, який виник на підставі відповідного рішення суб`єкта владних повноважень раніше, ніж сплине строк на судове оскарження такого рішення, що визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Так, положеннями частини першої та другої статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Питання щодо застосування судами пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України вже неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.
Суди попередніх інстанцій установили, що станом на день звернення до суду із цим позовом у позивача ще діяло обмеження на подання позовної заяви, встановлене пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки спірний податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, за якими не збіг визначений законом шестимісячний строк на їх оскарження.
Так, податкові повідомлення-рішення від 21 травня 2024 року № [номер приховано], № [номер приховано], № [номер приховано] були отримані відповідачем 24 травня 2024 року, тоді як позов про стягнення податкового боргу подано до суду 06 листопада 2024 року.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки у цій справі позов поданий до суду до закінчення шестимісячного строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, у суб`єкта владних повноважень право на пред`явлення визначених законом позовних вимог в цій частині ще не виникло, а тому зазначений позов був правомірно повернутий.».
Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 14 831,85 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.01.2026 №UA10[телефон приховано] та №UA10[телефон приховано].
З наданих доказів позивачем не можливо встановити, як дату направлення означених ППР відповідачу так і дату отримання/ повернення означених ППР.
Водночас, суд враховує дату винесення податкових повідомлень-рішень №UA10[телефон приховано] та №UA10[телефон приховано], а саме: 22.01.2026.
Отже позивач, як суб`єкт владних повноважень звернувся до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.01.2026 №UA10[телефон приховано] та №UA10[телефон приховано], шестимісячний строк на оскарження якого станом на дату звернення до суду (04.06.2026) не сплив, тобто до закінчення шестимісячного строку, наданого відповідачу для оскарження таких податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи означені обставини, а також приймаючи до уваги обов`язковий для врахування правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.08.2025 у справі №120/14874/24, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 122, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жук Р.В.