ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/4140/25
10 червня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2025, яке набрало законної сили 02.01.2026, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 01.04.2025 №6, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнено за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 606 (шістсот шість) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
19.01.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи в даній справі: щодо зобов`язання вчинити певні дії та щодо стягнення судового збору.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиконання Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 02.12.2025 р. у справі № 500/4140/25; визнати протиправним Рішення (повідомлення) ІНФОРМАЦІЯ_5 (оформлене протоколом від 13.01.2026 р. № 2) про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; про вжиті заходи повідомити Тернопільський окружний адміністративний суд не пізніше 10 днів після надходження окремої ухвали. Серед іншого, вказує, що Рішення (Повідомлення) від 14.01.2026, оформлене протоколом №2 від 13.01.2026, підтверджує той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняв рішення за заявою ОСОБА_1 , повністю ігноруючи надані позивачем документи та судове зобов`язання щодо врахування встановлених в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 обставин. При цьому, заявник просить врахувати, що відповідач вказав ту ж саму причину відмови у наданні відстрочки, яка вже була предметом розгляду, і яку було визнано судом протиправною із скасуванням аналогічного Рішення Відповідача (повідомлення) від 02.04.2025 р. із такою ж причиною відмови.
При вирішенні заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) суд керується таким.
Загальні вимоги до форми та змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду встановлені ст.383 КАС України.
Відповідно до ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.ч.4 та 5 ст.383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Суд враховує, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18).
Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою у розділі КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зміст цієї статті свідчить, що закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду.
Щодо твердження позивача про постановлення окремої ухвали, то суд наголошує заявнику те, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.
Також при розгляді заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд не вправі наводити висновки, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 383 КАС України, фактично вирішувати спір та ухвалювати нове судове рішення, для чого робити нові висновки, досліджувати нові докази тощо.
Реалізація судом відповідних повноважень та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення допускається виключно у разі, коли триває процес виконання такого рішення.
Як встановлено судом, 15.05.2026 державним виконавцем прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження у ВП №80344579, з виконання виконавчого листа №500/4140/25, виданого 19.01.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом щодо зобов`язання вчинити певні дії. Вказане виконавче провадження закінчене на підставі пункту 9 частини першої ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, державним виконавцем констатовано, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4140/25 від 19.01.2026 виконано у повному обсязі.
Отже, під час примусового виконання рішення суду від 19.01.2026 у справі №500/4140/25 державний виконавець перевірив факт виконання цього рішення і встановив, що таке рішення фактично виконане.
Суд вважає, що у даному ж випадку закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у зв`язку із його фактичним та повним виконанням боржником, унеможливлює встановлення судового контролю за виконанням такого судового рішення. У такому разі, якщо позивач (стягувач) вважає, що боржником не у повному обсязі виконане судове рішення, закон гарантує право на оскарження відповідного рішення державного виконавця в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України.
До заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, представник позивача не додав доказів визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №80344579 від 15.05.2026.
Таким чином, оскільки рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 383 КАС України.
Враховуючи наведене у сукупності, у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 383 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити повністю у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 червня 2026 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.