Справа № 560/1512/25
УХВАЛА
10 червня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши заяву щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного , військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 апеляційні скарги ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_3 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 14.08.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 14.08.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.08.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та 01.03.2018 року по 19.06.2021 року із урахуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.08.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та 01.03.2018 року по 19.06.2021 року у фіксованій величині 4090,51 грн в місяць, відповідно до норм абзацу 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.07.2021 року по 18.07.2022 року із урахуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.06.2021 року по 18.07.2022 року у фіксованій величині 4090,51 грн в місяць, відповідно до норм абзацу 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить позивач, є правом суду, а не обов`язком.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд враховує, що у цій справі Хмельницьким окружним адміністративним судом виготовлено та направлено позивачу виконавчі листи, тобто рішення суду може бути виконане у встановленому законом порядку.
Разом з тим із поданої заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що заявником надано докази звернення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця із виконавчими листами для примусового виконання рішення суду в частині зобов`язального характеру, а також не надано доказів відкриття виконавчого провадження чи доказів його закінчення без фактичного виконання судового рішення.
Крім того, заявник не позбавлений права у разі невиконання судового рішення звернутися із виконавчими листами до органу примусового виконання рішень, а у разі порушення його прав під час такого виконання - скористатися процесуальними механізмами захисту, передбаченими статтями 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, за відсутності доказів вжиття заявником усіх передбачених законом заходів, спрямованих на примусове виконання судового рішення, а також доказів того, що механізм виконавчого провадження виявився неефективним або не забезпечує реального виконання рішення суду, підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання рішення суду суд не вбачає.
Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Я.В. Драновський