ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
10 червня 2026 року м. Львів Справа № 460/20322/25 пров. № А/857/51436/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Курильця А. Р.
суддів - Кузьмича С. М.
Мікули О. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року в справі № 460/20322/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-
в с т а н о в и в:
На розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа № 460/20322/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року.
Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Як зауважено Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №465/79/18 перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.
Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права і такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності.
Частина перша статті 55 КАС України встановлює, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ст.57 КАС України).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 5 Закону № 5076-VI, договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Згідно з ст.14 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року (далі - ПАЕ), адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.
За приписами статті 15 ПАЕ, договір про надання правової допомоги може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги.
Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов`язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому професійної правничої (правової) допомоги цим адвокатом виключно у випадку, якщо цього вимагає закон.
Отже, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги, до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною передбачено ст. 41 ЦК України. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Як встановлено судом, розглядувану апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 подав адвокат Редзель Микола Миколайович. На підтвердження своїх повноважень, згаданий адвокат подав до апеляційного суду ордер серії ВК №1200183 про надання правничої допомоги, який виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №301 від 19.09.2025 року.
В матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги від 19 вересня 2025 року №301, відповідно до якого Адвокатське об`єднання «Редзель і партнери», в особі Голови Редзель Миколи Миколайовича, який діє на підставі Статуту, та відповідно до ст. 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року, уклали даний Договір із, згідно якого адвокатське об`єднання «Редзель і партнери» бере на себе зобов`язання представляти його (ї) інтереси як позивача з правами передбаченими ст.ст. 44, 47, 60 КАС України, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у тому числі з правом підпису та подачі документів до суду.
Договір від 19.09.2025 року №301 скріплений особистими підписами Пілат Марини Павлівни (особи, що звернулась) і ОСОБА_2 , та містить зазначення наступного змісту «Я, Пілат Марина Павлівна даю свою згоду на обробку та використання персональних даних.».
Також згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 19 вересня 2025 року, Сторони Договору про надання правничої допомоги від «19» 09 2025 р. (далі Договір) ОСОБА_1 , з однієї сторони та Адвокатське об`єднання «Редзель і партнери», в особі Голови Редзель Миколи Миколайовича, який діє на підставі Статуту (Виконавець), з іншої сторони склали цей акт приймання-передачі наданих послуг (далі Акт) про наступне:
Адвокатське об`єднання «Редзель і партнери» надало, а ОСОБА_1 прийняла наступні правові послуги згідно Договору:
№1 24.06.2025 року Надання первинної консультації Клієнту ОСОБА_1
№2 24.06.2025 року Написання запиту та заяви в інтересах ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Рівненській області
№3 30.09.1025 Підготовка процесуальних документів в адміністративній справі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, пошук актуальної судової.
За змістом пунктів 1.2-1.5 Акта, загальна вартість Послуг складає 5.000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок. Оплата послуг, згідно даного акта здійснюється шляхом внесення вартості послуг зазначених в цьому акті на поточний рахунок АО «Редзель і партнери» протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення по суті справи.
Підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт належного надання послуг Виконавцем відповідно до умов Договору.
Сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо виконання умов договору.
Цей Акт є невід`ємною частиною Договору, складений українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі Сторін.
Акт скріплений особистим підписом сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Отже Договір від 19.09.2025 року №301 уклали безпосередньо ОСОБА_1 , з однієї сторони та Адвокатське об`єднання «Редзель і партнери», в особі голови Редзель Миколи Миколайовича.
Водночас апеляційним судом встановлено, що рішенням Сарненського районного суду від 12.11.2009 року ОСОБА_1 визнана недієздатною, орган опіки та піклування звернувся до суду з поданням про призначення опікуном над недієздатною ОСОБА_1 її сестру ОСОБА_3 .
Надалі, рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2009 року в справі 2о-276-09 (№ рішення в ЄДРСР 7403454), яке набрало законної сили, встановлено опіку над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено її опікуном ОСОБА_3 , 1984 р.н.
Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою передбачені ст. 226 ЦК України. Опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.
З огляду на наведене, правочин - Договір про надання правничої допомоги від 19 вересня 2025 року №301, вчинений недієздатною фізичною особою, є нікчемним, в силу прямої вказівки Закону, з огляду на дефект суб`єктного складу сторін.
Водночас суд враховує, що відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076-VI ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Ордер на надання правничої допомоги не замінює договору про надання правової допомоги, який є підставою для здійснення адвокатської діяльності, а є лише документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги клієнту.
Ордер лише посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках, встановлених Законом №5076-VI та іншими законами України, водночас сама адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Представництво або надання інших видів правничої допомоги клієнту здійснюється на умовах і в порядку, що визначені договором.
Більше того, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 є недієздатною та щодо неї встановлено опіку судом, відтак в такої відсутня адміністративна процесуальна дієздатність. Зазначене також унеможливлювало укладення Договору про надання правничої допомоги від 19 вересня 2025 року №301, який є нікчемним (його недійсність встановлена законом).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати Таким чином, процесуальне законодавство передбачає право суду закрити апеляційне провадження у справі, в тому випадку, коли такі підстави виявились після його відкриття.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 35 рішення по справі «Наталія Михайленко проти України» (№ 18389/03) також зазначив, що «право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення по справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Попри те, що остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції належить Суду, він не повинен підміняти оцінку, зроблену національними органами, будь-якою іншою оцінкою того, що має бути найкращою стратегією у цій сфері. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або у такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти (рішення у справах «Кордова проти Італії» (Cordova v. Italy № 40877/98), «Фаєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom № 294-B).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки апеляційна скарга подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, та підписана особою, яка не має права її підписувати, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 305 КАС України.
При цьому колегія суддів вважає, що розглядувану апеляційну скаргу міг подати адвокат Редзель М.М. у випадку якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта ( ОСОБА_1 ) іншою особою, яка діє в його (її) інтересах, зокрема опікуном, або безпосередньо опікуном - ОСОБА_3 . Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов`язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Керуючись статтями 305, 308, 310, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року в справі № 460/20322/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.