Справа № 127/30102/25
Провадження №2-о/930/28/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без розгляду
04.06.2026 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі судді Войницької Т.Є.,
за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І.,
заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні суду перебуває цивільна справ за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 29.11.2025 відкрито провадження за вказаною заявою в порядку окремого провадження.
Заявник ОСОБА_2 в судові засідання 23.04.2026 та 04.06.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу заявника. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на 23.04.2026 повернулося із відміткою: «Адресат відсутній», на 04.06.2026 вручено 09.05.2026. Заяв та клопотань на час судового засідання від заявника не надходило, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
За змістом пункту 1 частини 1, 3 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 2 статті 223ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 223ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Судом встановлено, що у судові засідання 23.04.2026 та 04.06.2026 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу заявника. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на 23.04.2026 повернулося із відміткою: «Адресат відсутній», на 04.06.2026 вручено 09.05.2026. Заяв та клопотань на час судового засідання від заявника не надходило, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Пономарьов проти України» та «Мушта проти України», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» від 07.07.1989 №11681/85).
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1ст.257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в підготовче чи судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що заявник у судове засідання повторно не прибув, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, однак не повідомив про причини неприбуття до суду, заяв та клопотань на час засідання від нього не надходило, тому суд вважає, що заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 257-261, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.Є. Войницька