Справа № 487/3465/26
Провадження № 2/487/2666/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2026 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Полупанової Ольги Олександрівни про витребування інформації по цивільній справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом заявою представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 11.05.2026 по зазначеній цивільній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.
09.06.2026 за допомогою системи «Електронний суд» на адресу суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Полупанової О.О. про витребування інформації. Представник позивача просить суд витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про те, коли та в якому напрямку громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинав державний кордон України в період часу з 01.01.2022 по день надання відповіді на ухвалу суду, витребувати з Консульства України в Малазі інформацію про адресу, місце роботи та розмір заробітної плати відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Королівства Іспанія.
В обґрунтування клопотання представник позивача вказує, що в позові було зазначено, що відповідач є громадянином України, однак в теперішній час проживає в Королівстві Іспанія. У позивача відсутні докази на підтвердження даного факту. Неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи буде перешкодою для визнання та виконання рішення суду про стягнення аліментів на території Королівства Іспанія. Під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення сторін «правом на суд». Тому необхідно вжити заходів для встановлення місця фактичного проживання відповідача за кордоном та вручити йому судові документи для забезпечення можливості подальшого визнання рішення України на території Королівства Іспанія. Стороною позивача були вжиті заходи для встановлення адреси
відповідача за кордоном, однак вони результату не дали. Від Державної прикордонної служби України та Посольства України в Королівстві Іспанія надійшли відмови у видачі інформації.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
За змістом ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд наголошує, що предметом позову є вимога про стягнення аліментів та заявлені стороною позивача докази є достатніми для ухвалення рішення. Разом з тим, в клопотанні представник позивача заявляє мету отримання інформації, що пов`язана з етапом виконання рішення суду і турбується про сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи.
В позовній заяві позивач зазначив адресу реєстрації відповідача АДРЕСА_1 . та номер телефону НОМЕР_1 . На вказану адресу відповідачу було скеровано ухвалу суду та позовну заяву з додатками, які повернулись до суду без вручення, однак, у додаток «Viber» доставлено ОСОБА_3 11.05.2026 о 10:41:21 повідомлення про судову повістку на 10.06.2026 о 09:00 по справі №487/3465/26, що є належним доказом обізнаності відповідача про справу.
За таких обставин, запитувана інформація безпосередньо не стосується предмета спору, не є необхідними для ухвалення рішення, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання.
Разом з тим, таке клопотання було скеровано за допомогою системи «Електронний суд» та є заявою з процесуальних питань.
Тож подання учасником справи клопотання про витребування доказів потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (ч. 3 ст. 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст. 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (п. 6 ч. 1 ст. 183 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Судом встановлено, що до клопотання не додано доказів надіслання (надання) представником позивача - відповідачу ОСОБА_3 поданого до суду клопотання про витребування доказів, що підтверджується відсутністю вказаних доказів у додатках до такого клопотання (відсутні опис документів про направлення клопотання із доданими до неї документами адресату, платіжний документ про здійснення відправлення кореспонденції засобами поштового зв`язку із зазначенням переліку найменувань відправленої кореспонденції, а із наданої заявником заяви не встановлено дотримання ч. 9 ст.83, ч. 1 ст. 183 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч.9 ст.14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі.
Частиною 8 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.6,7 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів".
Частиною першою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Відповідно до п. 3.2.1.2 «Порядку пересилання поштових відправлень» затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 р. № 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Згідно із бланком опису ф.107, затвердженим наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 03.03.2015 № 155 «Про затвердження зразків бланків, що застосовуються при пересиланні поштових відправлень» в редакції Наказу №1455 від 20.12.2018, виправлення в описі вкладення у цінний лист не допускаються.
Пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, визначено, що розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належними доказами відправлення є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У бланку опису вкладення зазначається: поштова адреса і найменування адресата, а також найменування вкладених документів, їх кількість і сума їх оцінки, якщо вона є.
Представником позивача при зверненні до суду з клопотанням не долучено доказів, які мали б підтвердити надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання відповідачу копії клопотання про витребування доказів разом з додатками до нього. До клопотання не надано докази відправки його відповідачу, надано лист посольства України в Королівстві Іспанія та лист Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Полупанової О.О. про витребування доказів по справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, слід повернути позивачу без розгляду.
Керуючись ст. 183 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування інформації по цивільній справі за позовною заявою представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.А. Лагода